15 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006834 пров. № А/857/15876/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про повернення заяви, прийняту суддею Лунь З.І. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності, дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (в порядку ст.383 КАС України), у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання рішення Львівського окружного адміністративного від 28.01.2020 у справі № 1.380.2019.006834 в частині виплати боргу за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 у сумі 48269,64 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку призначеної йому пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, зазначеного в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.06.2021 №16190- 15467/3-02/8-2600/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного від 28.01.2020 у справі № 1.380.2019.006834.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву повернуто заявнику.
Суд виходив з того, що заява не відповідає вимогам ч.ч.1-5 ст.383 КАС України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, в частині виплати боргу за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 у сумі 48269,64 грн, зазначив мотив повернення заяви заявникові посилаючись лише на частину правової норми (ч.4 ст.383 КАС України), не зазначивши її повний зміст, який передбачає право заявника подати до суду заяву в порядку ст.383 КАС України не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
В абз.4 арк.4 заяви поданої в порядку ст.383 КАС України зазначив, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа в цій адміністративній справі закінчується в 2023 році.
Також зазначає, що в мотивувальній частині ухвали суду відсутні посилання на докази, що стосуються конкретних дат надсилання на його домашню адресу постанови про закінчення виконавчого провадження в паперовій формі, належного підтвердження її отримання адресатом в електронній формі.
Вважає, що із змісту заяви вбачається логічний висновок про те, що п.2 прохальної частини заяви, поданої до суду першої інстанції в порядку с.383 КАС України стосується адміністративної справи №1.380.2019.006834. Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що п.2 прохальної частини заяви, поданої до суду першої інстанції в порядку с.383 КАС України стосується адміністративної справи №380/8276/20.
Просить скасувати ухвалу суду, та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №1.380.2019.006834 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо зменшення основного розміру пенсії, за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 85% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби та деяким іншим категоріям осіб інших осіб», чинної на час проведення перерахунку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», чинної на час проведення перерахунку пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.006834 набрало законної сили 26 травня 2020 року.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 1.380.2019.006834 відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, склав розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №A 10360 від 24.06.2020, виходячи з 85 % сум грошового забезпечення та підтвердив заборгованість перед позивачем в сумі 48269,64 грн.
12 березня 2020 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №1.380.2019.006834.
02.10.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гречух О.Я відкрито виконавче провадження ВП 63144425.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, в частині повернення боргу за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 у сумі 48 269,64 грн., старшим державним виконавцем Гречух О.Я., 10.11.2020 винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 195,96 грн. на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
02.04.2021, за невиконання рішення суду в частині повернення боргу за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 у сумі 48269,64 грн. та постанов державного виконавця на боржника старшим державним виконавцем Гречух О.Я. накладено штраф у розмірі 10200 грн.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, в частині виплати стягувачу заборгованості, що утворилась за період з 01.01.2018 по 25.05.2020 у сумі 48 269,64 грн. старшим державним виконавцем Гречух О.Я. у Шевченківське управління поліції ГУ НП України в м. Києві направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
02.04.2021 старшим державним виконавцем Гречух О.Я. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 63144425.
За приписами частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 4 статті 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Як встановлено судом, про фактичне невиконання відповідачем судового рішення щодо виплати йому 48269,64 грн ОСОБА_1 повинен був дізнатися, починаючи з 02.04.2021, оскільки мав ідентифікатор доступу до виконавчого провадження. Незнання та невміння таким користуватись не є обгрунтованим.
Протилежне всупереч вимогами статті 77 КАС України апелянтом не доведено.
Із заявою в порядку ст.383 КАС України ОСОБА_1 звернувся до суду 02.07.2021, тобто з пропуском встановленого ч.4 ст.383 КАС України десятиденного строку, який починає перебіг з дня, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Відтак, безпідставними є покликання апелянта на те, що ним не пропущено строк звернення із даною заявою.
Отже, суд дійшов вірного висновку про повернення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, як такої, що подана з порушенням встановленого КАС строку.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення заяви.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про повернення заяви у справі № 1.380.2019.006834 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич