16 листопада 2021 року ЛьвівСправа № 300/3565/20 пров. № А/857/6118/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді-Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Онишкевича Т. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/3565/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, суд-
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”, починаючи з 21.04.2020 року на підставі довідки про доходи за 2009 рік № 1 від 03.08.2010 року в ІФНС № 7748.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 300/3565/20 та ухвалено нове судове рішення, яким зокрема:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не розгляду в установленому порядку питання та не прийняття відповідного рішення на предмет зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на території Російської Федерації у період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року до стажу що дає право на призначення пенсії з урахуванням положень: Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року; Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року; Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15 квітня 1994 року; та законодавства Російської Федерації з вказаного питання;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) невідкладно розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо можливості зарахування стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” за період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року для обрахунку та призначення пенсії з урахуванням положень:
- Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року;
- Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року;
- Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15 квітня 1994 року;
- законодавства Російської Федерації на предмет порядку зарахування стажу роботи на вказаній території, як такого що дає право на призначення пенсії, про що в установленому порядку повідомити ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 420 гривень 40 коп.
20.10.2021 року позивач звернулася до суду апеляційної інстанції про ухвалення додаткового рішення вказавши, що судом при винесенні постанови не вирішено всіх позовних вимог позивача, а зокрема щодо можливості зарахування заробітної плати позивача у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” за період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року для обрахунку та призначення пенсії.
Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якому вказує на дискреційність його повноважень.
Учасники справи були повідомлені шляхом надіслання копії ухвали про призначення заяви до розгляду на електронні пошти зазначених учасників справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Враховуючи те, що судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову у частині, яка стосується урахування заробітної плати за період роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”, починаючи з 21.04.2020 року на підставі довідки про доходи за 2009 рік № 1 від 03.08.2010 року в ІФНС № 7748 для здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що згідно записів трудової книжки позивач у спірний період здійснював свою трудову діяльність в Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”.
Аналізуючи норми національного законодавства щодо сплати страхового / єдиного внеску, суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права заробітної плати за вказаний період для обрахунку та призначення пенсії.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 року у даній справі встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою та доданими документами про призначення їй пенсії. З 21.04.2020 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
25.09.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про отримання інформації щодо призначення пенсії (а.с.21).
За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 19.10.2020 року, повідомило, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 було враховано наступні періоди: з 01.09.1975 року по 20.07.1977 року - навчання у Львівському ПТУ; з 06.08.1979 року по 12.12.1979 року - робота в Роздольському ВРП; з 31.01.1980 року по 27.06.1980 року - робота на Львівському електро-ламповому заводі; з 08.07.1980 року по 08.09.1980 року - робота у ВО “Хлорвініл”; з 30.10.1980 року по 30.09.2002 року - робота в ЖКГ Калуського міськвиконкому; з 01.10.2002 року по 16.12.2008 року - робота в КП ЖЕО № 3; з 19.10.2009 року по 01.03.2010 року - отримання допомоги по безробіттю; з 15.02.2017 року по 11.05.2018 року - робота у підприємця ОСОБА_2 ; з 28.05.2018 року по 16.05.2019 року - отримання допомоги по безробіттю; з 30.10.2019 року по 08.04.2020 року - робота в КП “Водотеплосервіс”. Після проведеного перерахунку, страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років, коефіцієнт страхового стажу - 0,36000 (а.с.22).
В подальшому, ОСОБА_1 звернулася до Калуського сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про надання роздруківки її страхового стажу.
Відповідач надав позивачу розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 та розрахунок заробітної плати (а.с.23-26). Зі змісту вказаних розрахунків позивачу стало відомо, що призначенні їй пенсії з 21.04.2020 року відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача та заробітної плати період роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 та трудового договору за №268/2009/МДК від 24.04.2009 року, укладеного між Державним унітарним підприємством м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” (Роботодавець) та ОСОБА_1 (Робітник) (а.с.13), позивач 27.04.2009 року прийнята на роботу в Державне унітарне підприємство м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”, звідки 14.12.2009 року була звільнена (зворотній бік а.с.12).
Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у оскаржений період. Тобто, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться всі відповідні записи про спірний період роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
Заперечуючи право позивача на урахування періоду роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року та заробітної плати за вказаний період у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” для обрахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 вказує на відсутність документів відносно сплати роботодавцем страхових внесків за вказаний період.
Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача та заробітної плати періоду роботи з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги”, ОСОБА_1 звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Колегією суддів встановлено, що судом апеляційної інстанції ухвалено у даній справі постанову від 26.05.2021 року, при винесенні якої судом не ухвалено судове рішення по суті позовних вимог, які стосуються зарахування заробітної плати позивача у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” за період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року для обрахунку та призначення його пенсії на підставі поданих ним довідок.
Як наслідок колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справи.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 року у даній справі, яка набрала законної сили встановлено, що відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" та Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» позивач має право урахування та обчислення стажу його роботи на Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року згідно із законодавством сторони, на території якої відбулася трудова діяльність і набутий на її території стаж. Як наслідок, суд прийшов висновку, що предметом дослідження обставин з приводу можливості зарахування вказаного трудового стажу до періоду, який враховується при призначені пенсії повинно бути відповідне законодавство Російської Федерації.
Водночас судом встановлено, що відповідач вказаних приписів законодавства не урахував та безпідставно відмовив позивачу у зарахуванні вказаного періоду роботи до трудового стажу позивача та зарахуванні відповідного заробітку за цей період для обрахунку та призначення пенсії позивачу з підстав необхідності сплати страхових внесків (єдиного внеску) із доходів позивача за нормами національного законодавства.
Отож колегія суддів у вказаній справі прийшла висновку, про передчасність вказаних висновків відповідача, позаяк з приведених міжнародних угод слідує, що обчислення стажу роботи позивача на Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року на території Російської Федерації має здійснюватися згідно із законодавством сторони, на території якої відбулася трудова діяльність і набутий на її території стаж.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року обрахунок пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У випадку якщо у державах учасницях введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Водночас, стаття 5 цієї ж Угоди констатує, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Правомірність застосування міжнародної Угоди від 13.03.1992 року додатково підтверджена Угодою країн СНД «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів» від 15.04.1994 року, стаття 9 якої вказує: питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Згідно чинного законодавства України та загальновизнаних норм міжнародного права, міжнародна Угода від 13.03.1992 року в даному випадку має переважаючу силу над чинним законодавством України в галузі пенсійного забезпечення, зокрема, й щодо визначення розміру заробітної плати, яка використовується при розрахунку розміру пенсії.
Загальновизнані норми міжнародного права щодо обов'язкового виконання чинних договорів, закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
Ця Конвенція є частиною національного законодавства нашої країни, оскільки Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 квітня 1986 року №2077-ХІ було надано згоду на її обов'язковість. Україна як держава-наступниця УРСР продовжує здійснювати її міжнародні права і обов'язки (стаття 6 Закону України від 12 вересня 1991р. № 1543-ХІІ «Про правонаступництво України»).
Відповідно до вимог статей 26, 27 згаданої Конвенції кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись. Учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
Разом з тим, необхідно констатувати, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права, які в статті 18 Конституції України визнані основою зовнішньополітичної діяльності України, згідно з ч.3 статті 2 Закону України від 01.07.2010 року № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» є такими, що мають пріоритет перед нормами і принципами національного права.
Згідно з вимогами ч.2 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-ІУ, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Окрім того, ч.1 статті 15 цього Закону прямо наголошує, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
При цьому, варто відзначити, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховний Суд України у своїй постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17.
В свою чергу, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та доводах апеляційної скарги зазначає про не зарахування заробітної плати позивачки з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва "Об'єднаний центр "Московський будинок книги", починаючи з 21.04.2020 року на підставі довідки про доходи за 2009 рік № 1 від 03.08.2010 року в ІФНС № 7748, виключно з тих підстав, відсутності підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду.
Стосовно ж приведених відповідачем доводів у запереченнях (на заяву позивача про ухвалення судом додаткового рішення) відносно неможливості урахування вказаного заробітку під час перерахунку пенсії, то колегія суддів зазначає, що вказані доводи не слугували правовою підставою для наданої відповідачем відмови у врахуванні приведеного заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
За наведених положень законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів відхиляє вказані доводи відповідача, як такі що не були покладені в основу здійсненої відповідачем відмови, яка є предметом оскарження у даній справі та не надає їм правової оцінки.
Водночас, судом встановлено, що довідка про доходи фізичної особи за 2009 рік №1 від 03.08.2010 р. в ІФНС №7748 містить інформацію про те, що з усіх сум заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року, включених у довідку, проведено утримання податків.
Відповідно до абз.1 ст. 40 Закону Україну «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно ст. 7 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів, встановлено, що оподаткування трудових доходів працівників сторонами працевлаштування здійснюється в порядку і розмірах, встановлених законодавством сторони працевлаштування. Сторони не допускають подвійного оподаткування.
Таким чином, позивачкою належними та допустимим доказами було доведено як відповідачу, так і суду, про те, що в період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року вона працювала у Державному унітарному підприємстві м. Москва "Об'єднаний центр "Московський будинок книги", і в цей період підприємством сплачувались з її заробітної плати податкові платежі, помісячно згідно даних відображених у довідці за 2009 рік №1 від 03.08.2010 р. в ІФНС №7748.
Поряд із зазначеним колегією суддів враховано, що відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, за результатами розгляду заяви та поданих документів осіб, які звернулися за призначенням або перерахунком пенсії, відповідач зобов'язаний був прийняти відповідне рішення, про яке інформувати позивача.
Натомість, отримавши від позивача заяву та відповідні документи про заробіток на призначення пенсії з урахуванням серед іншого і трудової діяльності вказаної особи за період 27.04.2009 року по 14.12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва “Об'єднаний центр “Московський будинок книги” відповідач відповідного рішення за результатом розгляду вказаних документів, щодо зазначеного періоду не прийняв та не дав належної оцінки обставинам щодо можливості зарахування вказаного заробітку за вказаний період роботи періоду для обрахунку та виплати пенсії позивачу.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не забезпечив належного розгляду зазначеного питання у спосіб визначений приведеними нормативно-правовими актами.
При цьому, судом враховано що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (п.1 ч.2 КАС України). Як наслідок, суд при виконанні своїх повноважень не вправі присвоювати не притаманні йому функції шляхом виконання повноважень належних до компетенції іншого суб'єкта та давати замість нього правову оцінку обставинам, які не були предметом його фактичного дослідження.
Водночас враховуючи положення ст. 9 КАС України та з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно правових відносин від порушень з боку відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. 252, ст. 308, ст. 315, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/3565/20 задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову, якою:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не розгляду в установленому порядку питання та не прийняття відповідного рішення на предмет зарахування заробітної плати ОСОБА_1 на території Російської Федерації за період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року, з урахуванням положень: Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року; Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року; Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15 квітня 1994 року; та законодавства Російської Федерації з вказаного питання;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) невідкладно розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо можливості зарахування заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у Державному унітарному підприємстві м. Москва Об'єднаний центр Московський будинок книги за період з 27.04.2009 року по 14.12.2009 року для обрахунку та призначення пенсії з урахуванням положень: Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року; Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 року; Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15 квітня 1994 року; законодавства Російської Федерації на предмет порядку зарахування заробітної плати на вказаній території, для призначення пенсії, на підставі довідки про доходи за 2009 р. №1 від 03.08.2010 в ІФНС №7748 за період роботи ОСОБА_1 з 27.04.2009 року по 14 12.2009 року у Державному унітарному підприємстві м. Москва Об'єднаний центр Московський будинок книги, про що в установленому порядку повідомити ОСОБА_1 .
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. В. Онишкевич
Повний текст додаткової постанови складено 16 листопада 2021 року.