16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2625/21 пров. № А/857/18092/21
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Дору Ю.Ю. у м. Ужгород) у справі № 260/2625/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:
визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає у відмові здійснити перерахунок пенсії на основі наданої Адміністрацією Державною прикордонної служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення від 16.09.2020 № 11/2038;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 , пенсії з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі наданої Адміністрацією Державною прикордонної служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення від 16.09.2020 № 11/2038, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що на у зв'язку із прийняттям постанови Kабінетом Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області у квітні 2018 року, здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 та всупереч вимогам статей 22, 58, 64 Конституції України і частини 3 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, проведено його з безпідставним виключенням та з фактичною ліквідацією окремих видів надбавок і доплат, встановлених мені при виході на пенсію. Тобто, проведено перерахунок пенсії з урахуванням виключно таких складових грошового забезпечення: посадового окладу; оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, зазначена постанова Кабінету Міністрів України була визнана нечинною. Тому, з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. На звернення ОСОБА_1 . Адміністрація Державної прикордонної служби України надала оновлену Довідку від 16.09.2020 № 11/2038, яку в подальшому позивач направив із заявою від 17.05.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019. Листом від 08.06.2021 № 2459-2266/К-02/8-0700/21 відповідач відмовив у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність інших рішень уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій після рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18. Відтак позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив її права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2019 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/2038 від 16.09.2020 з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2019 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої Адміністрацією Державною прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/2038 від 16.09.2020 для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача у зв'язку з отриманням від Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 № 11/2038 від 16.09.2020 виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262 Кабінетом Міністрів України до цього моменту не прийнято, відтак підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за новою довідкою відсутні. Крім того, алгоритм дій, який повинен вчинятись для перерахунку пенсії вказаній категорії осіб не змінився. Сама по собі довідка, видана третьою особою, не породжує права позивача на перерахунок пенсії.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 , у зв'язку зі змінами чинного законодавства, звернулася до Адміністрації Державної прикордонної служби України з клопотанням про виготовлення оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Адміністрація Державної прикордонної служби України надала оновлену Довідку від 16.09.2020 № 11/2038, та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Листом від 08.06.2021 № 2459-2266/К-02/8-0700/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, розглянувши звернення позивача щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії, відмовило, оскільки скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 не впливає на результат розгляду вказаної зразкової справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», регламентований Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 за № 45, не змінився, а відтак, підстави для проведення перерахунку відсутні.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частина 1 ст. 9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом першої інстанції також вірно враховано, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008.
Відповідно до п. 1 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Порядку № 45 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою № 103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку № 45 встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Постановою КМ України від 21.02.2018 № 103 прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами з 24.02.2018 (дата набрання чинності Постанови № 103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців.
Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які повинно вчинити, зокрема, ГУ ПФУ в Закарпатській області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402.
Відповідно до пункту 24 наведеного Порядку, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пп.6 п.6 Постанови № 704); надбавки за кваліфікацію відсотків посадового окладу (Додаток 15 до Постанови № 704).
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При ухваленні даної постанови колегія суддів враховує висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у рішенні від 17.12.2019 (залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020) у зразковій справі № 160/8324/19.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано та направлено до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 № 11/2038 від 16.09.2020, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). У зв'язку із цим, підлягають до задоволення вимоги позивача.
Щодо аргументів скаржника про те, що суд, не будучи впевненим у достовірності викладених у таких даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то такі, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки затверджений Порядок №3-1 алгоритм дій щодо подання документів для проведення перерахунків раніше призначених пенсій виготовлення відповідних довідок із зазначенням у них змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій відносить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, яким в межах спірних правовідносин є Адміністрація Державної прикордонної служби України, який і підготував довідку. Тоді як скаржник, як орган, що призначає пенсії, здійснює перерахунок пенсії на підставі поданих документів та не наділений компетенцією ставити під сумнів коректність вказаних в довідці складових грошового забезпечення.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03.04.2008 у справі «Корецький та інші проти України», щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується («Маестрі проти Італії»).
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII), встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Тобто, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п.62, справа «Брумареску проти Румунії»), тобто поваги до остаточного рішення суду.
Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги про не відновлення після визнання судом протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, що не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45.
Крім того, згідно п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2019 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/2038 від 16.09.2020 з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.04.2019 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої Адміністрацією Державною прикордонної служби України Довідки про розмір грошового забезпечення № 11/2038 від 16.09.2020 для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Також, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта з покликанням на позицію Верховного Суду у інших справах не може бути застосована у цій справі, натомість суд першої інстанції правильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 160/8234/19 від 24.06.2020.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апелянта щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-XII.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям законної сили судовим рішенням, не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII.
У розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає покликання апелянта на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом неприйнятним, оскільки не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, тому шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України у цьому випадку не застосовується.
Більше того, такий строк не пропущений, оскільки він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, в даній ситуації його слід обчислювати з моменту надання відповіді у листі, яким пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку пенсії, тобто з 08.06.2021.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 260/2625/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель