Головуючий суддя у першій інстанції: Іванчулинець Д.В.
03 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/700/21 пров. № А/857/12559/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі № 260/700/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
01.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 79% до 74% сум грошового забезпечення починаючи з 19.01.2008р.- 01.01.2018р.
- визнати протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018р.
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 79% сум грошового забезпечення починаючи з 19.01.2008р. відповідно до Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704, з урахуванням проведених виплат;
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.05.2021р. позов задоволено частково. Суд, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області у зменшенні основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 74% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018р.
Крім того, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01.01.2018р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В решті вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.05.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
В п.1 ч.1 ст.308 КАС України видно, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, предметом апеляційного розгляду є перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, що стосується визнання протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії позивачу з 74% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018р.
В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 р. перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ в розмірі 74% сум грошового забезпечення.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018р. пенсійний орган здійсним позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 74% до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018р.
В жовтні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою у якій зазначив про протиправність зниження розміру пенсії при здійсненні перерахунку.
Листом від 09.10.2020р. № 2139-2239/З-02/8-0700/20, від 03.11.2020р. № 2370-2709/З-02/8-0700/20 пенсійний орган повідомив позивачу, що пенсія виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Спеціальним законом, яким врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Законом України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р., який набрав чинності з 01.10.2011р. внесені зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України від 27.03.2014р. за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014р. внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, ст. 13 даного закону викладена в наступній редакції:
«Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення ( ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 %, до категорії 2 - 95%.»
Системний аналіз вказаних норм, діє підстави для висновків що внесені зміни щодо обмеження граничного розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунок вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.10.2019р. за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Із наведених норм, видно, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Тобто, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України зменшивши основний розмір пенсії за вислугу років позивачу під час здійснення перерахунку з 74 % до 70%. сум грошового забезпечення з 01.01.2018р.
Колегія суддів звертає увагу, що застосування в даному випадку іншого показника (70%) до перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, з огляду і на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст.58 Конституції України. Оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, однак відсоткове значення розміру основної пенсії (74%), яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років є незмінним. Тому дії пенсійного органу які полягають у перерахунку з 01.01.2018р. розміру пенсії позивача виходячи із 70% грошового забезпечення є протиправними. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Доводи апелянта про те, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду колегія суддів не приймає до уваги, оскільки про порушення своїх прав дізнався з письмових відповідей пенсійного органу від 09.10.2020р. № 2139-2239/З-02/8-0700/20; від 03.11.2020р. № 2370-2709/З-02/8-0700/20, а в суд з даним позовом звернувся з дотриманням шестимісячного строку передбачено ст.122 КАС України - 01.03.2021р., а тому строки звернення з позовом до суду не пропустив.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі № 260/700/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 15.11.2021р.