Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5600/21
1 - кс/490/3812/2021
03 вересня 2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
02.09.2021р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно виявлене та вилучене в ході обшуку за місцем мешкання за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 12021150000000016 від 19.01.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Прокурор/слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, не явка прокурора/слідчого в судове засідання не є перешкодою для розгляду даного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не маючи відповідної ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, організували та проводили за адресою: АДРЕСА_2 , азартну карткову гру «Покер».
01.09.2021р. ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обгрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.
01 вересня 2021 року на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.08.2021, проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung», мобільний телефон «Samsung», сім-карти операторів «Київстар» та «Водафон».
01.09.2021р. слідчим винесено постанову про визнання вилучених предметів та речей речовими доказами, оскільки зазначені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Вищевказані речі та документи, вилучені в ході з проведення вищевказаного обшуку, мають доказове значення у кримінальному провадженні, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.
З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якого вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Таким чином, положеннями ст, 64-2 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна, яке належить третій особі, має право звернутися виключно прокурор.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів вбачається, що майно, яке було вилучено є об'єктом, предметом, знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, є необхідність у його дослідженні шляхом проведення відповідних судових експертиз та інших слідчих дій, за такого наведене майно є матеріальним об'єктом, яке містить відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за такого відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що в свою чергу відповідно до положень ст. 170 КПК України є підставами для арешту вказаного майна.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно виявлене та вилучене в ході обшуку за місцем мешкання за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung», мобільний телефон «Samsung», сім-карти операторів «Київстар» та «Водафон» шляхом заборони будь - кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчими/прокурорами, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12021150000000016.
Зобов'язати прокурора/слідчого після встановлення власника майна негайно вручити йому копію цієї ухвали для відома.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1