03 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2568/21 пров. № А/857/15407/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року, ухвалене суддею Мандзій О.П. у м. Тернополі о 10 год. 39 хв. у справі № 500/2568/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» до Галицької митниці Держмитслужби про скасування рішення про коригування митної вартості,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600161/2 від 29.04.2021 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600161/2 від 29.04.2021 року.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржили відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що у документах, які подав до митного оформлення декларант, є розбіжності, а саме: заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких уже здійснено; невідповідність текстів договорів на українській та польській мовах; не подано митну декларацію країни відправлення.
У зв'язку із наявністю вказаних вище розбіжностей та внаслідок того, що декларант не надав документів на їх спростування, які витребовував відповідач, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість, на підставі даних, раніше визнаної митним органом митної декларації, визначивши її на рівні 1,44 доларів США/кг.
З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 8, укладеного 05.09.2020 року між компанією "GTP Group Sp. z о.о" (Польща) та ТзОВ «Христина» (Україна), додаткової угоди № 5 від 22.02.2021 року до договору купівлі-продажу № 8 від 05.09.2020 року, позивач на митну територію України ввіз товар: «воскований папір».
Декларант 28.04.2021 року подав до митного оформлення митну декларацію № UA209210/2021/008124, у якій до митного оформлення заявив товар: "Харчовий натуральний рослинний пергаментний папір, в рулонах, одношаровий, покритий воском, жаронепроникний: Білий пергаментний воскований папір арт. 2042911 25, 486 т., маса паперу на 1 м.кв. 25 - 40 гр./м.кв., вид обробки паперу: фізико-хімічний. Використовується при випіканні та пакуванні харчових продуктів. Виробник: Kruger Іпс. Торговельна марка: Kruger. Країна виробництва: Канада/СА.".
Митну вартість товару позивач визначив за ціною договору в розмірі 21663,10 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару декларант надав: пакувальний лист від 18.02.2021 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 004.02.GTP від 22.02.2021 року; коносамент № HLCUMTR210219022 від 02.03.2021 року; автотранспортну накладну CMR № 75563 від 26.04.2021 року; сертифікат про походження товару № СММ-21-12327 від 10.03.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-0254 від 27.04.2021 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 8 від 05.09.2020 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 22.02.2021 року; договір про надання послуг митного брокера № МП-01/08-10-20 від 08.10.2020 року.
28.04.2021 року відповідач надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання, відповідно до ч.2 ст.53 МК України, додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються товару, що оцінювався; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, надати, за наявності, копію митної декларації країни відправлення.
На вимогу митного органу, декларант надав: банківські платіжні документи № LV048961/210127 від 27.01.2021 року та № LV050673/210304 від 04.03.2021 року; комерційну пропозицію; рахунок-проформу № PL.036.11 від 19.11.2020 року. Також, листом від 29.04.2021 року декларант повідомив митницю про те, що додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, надані в повному обсязі.
29.04.2021 року, за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/600161/2 від 29.04.2021 року, яким визначив митну вартість імпортованого товару за резервним методом.
У цьому рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, а також, у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: у п. 6 договору купівлі-продажу № 8 від 05.09.2020 року є невідповідність текстів української та польської версій, а саме: у контракті на українській мові зазначено, що оплата здійснюється у формі 20/80 відсотків, у контракті на польській мові 30/70; висновок про вартісні характеристики № В-0254 від 27.04.2021 року, підготовлений Тернопільською ТПП не може бути прийнятий до уваги, оскільки містить інформацію лише стосовно ціни товару, що оцінювався, однак відсутнє обґрунтування ціни товару з урахуванням якості, розміру партії, умов оплати, не здійснено аналіз цін продажу та поточних цін пропозиції на ринку; країною відправлення зазначена Канада, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення.
Митна вартість товарів визначена за резервним методом, згідно із ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості, яка зазначена у митній декларації № UA100020/2021/574109 від 13.02.2021 року на рівні 1,44 доларів США/кг.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати такі документи:
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вищезазначених документів, надати, за наявності, копію митної декларації країни відправлення.
У відповідь на запит відповідача, декларант надав: банківські платіжні документи № LV048961/210127 від 27.01.2021 року та № LV050673/210304 від 04.03.2021 року; комерційну пропозицію; рахунок-проформу № PL.036.11 від 19.11.2020 року.
Витребовування цих документів пов'язано із виявленням митним органом інших цін на аналогічний товар, розбіжностями у версіях контракту на українській та польській мовах щодо порядку оплати за товар, а саме розміру передоплати та післясплати, ненадання копії митної декларації країни відправлення.
Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Тому, для оцінки рішення про коригування митної вартості товару, на думку апеляційного суду, необхідно дослідити та з'ясувати чи є сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, обґрунтованими і чи вправі був митний орган витребовувати додаткові документи та чи всі документи, які витребовував митний орган стосуються обставин, які викликали у митного органу сумніви щодо правильності визначення митної вартості декларантом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що виявлення митним органом інших цін на аналогічний товар не є підставою для корегування митної вартості товару, оскільки таку дію Митний кодекс України пов'язує лише з наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у документах, які подані для митного оформлення товару.
Поодинокі розбіжності у версіях контракту на українській та польській мовах, щодо розміру платежів, на думку апеляційного суду, не впливають на складові митної вартості товару заявленого позивачем до митного оформлення, оскільки у додатковій угоді № 5 від 22.02.2021 року до договору купівлі-продажу № 8 від 05.09.2020 року сторони погодили фіксовану ціну в сумі 21663,10 доларів США. При цьому, позивач надав відповідачу платіжні документи про сплату продавцеві 6300 доларів США передоплати та 15363,10 доларів США, оплати за товар.
Відповідач в ході митних консультацій із позивачем витребовував у позивача митну декларацію країни відправлення, однак відповідач не обґрунтував, які сумніви митного органу має усунути надання цієї декларації, зважаючи на те, що митний орган виявив розбіжності лише, щодо умов передплати та післясплати за товар, вказані у договорі купівлі-продажу № 8 від 05.09.2020 року.
При цьому, позивач пояснив, що надав митному органу коносамент та автотранспортну накладну, які містять ту саму інформацію, що і митна декларація країни відправлення.
В цьому випадку, апеляційний суд звертає увагу на те, що додаткові документи, в тому числі і митна декларація країни відправлення, подаються за наявності.
При цьому, додатковий документ, який витребовує митний орган, має на меті спростувати певну обставину. Митниця не вказала, яку обставину має на меті спростувати митна декларація країни відправлення.
Одночасно, апеляційний суд наголошує на тому, що митна декларація країни відправлення, як правило оформлюється відправником та зберігається у відправника та митному органі країни відправника, тому покупець не завжди має змогу таку декларацію отримати.
Тим більше, у митній декларації, яка подається для митного оформлення товару, коносаменті та товаросупровідних документах, які надав позивач, міститься достатня інформація про країну відправлення/призначення, вартість, тощо.
Тому, апеляційний суд вважає, що відповідач необґрунтовано витребував у позивача копію митної декларації країни відправлення.
Підводячи підсумок наданої апеляційним судом оцінки обґрунтованості сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, апеляційний суд вважає, що такі сумніви є не обґрунтованими, не пов'язані із складовими митної вартості, а тому відповідач не мав фактичних підстав для визначення митної вартості товару, що оцінювався, за резервним методом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить ні вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Водночас, посилання відповідача на митну декларацію, за якою раніше розмитнювався аналогічний товар, не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року в справі № 500/2568/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 15.11.2021 року