490/8724/20 15.11.2021
нп 1-кп/490/252/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8724/20
16 листопада 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №1202015002002342 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Томськ, Російської Федерації, громадянина України, із загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз - вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.03.2015р. за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
02.07.2020р. близько 04:00 год. ОСОБА_4 зайшов до двору житлового кооперативу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Помітивши, що двері квартири АДРЕСА_4 у зазначеному будинку відчинені, у ОСОБА_4 виник корисливий злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна з метою власного незаконного збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 проник до приміщення квартири АДРЕСА_5 , та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпіла ОСОБА_6 та її чоловік в цей час спали, таємно викрав наступне майно: мобільний телефон марки "MEIZU M5S M612H", вартістю 1350,00 грн., мобільний телефон марки "HUAWEI Y7 TRT-LX1", вартістю 2100,00 грн., ноутбук марки "ASUS" моделі X75VB-TY016D, вартістю 5666,66 грн., що належать потерпілій ОСОБА_6 . Надалі ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 9116,66 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, винним себе визнав повністю. Пояснив, що 02.07.2020р. пізно повертався додому, йшов пішки по вул. Потьомкінській. Проходячи повз житловий кооператив, вирішив зайти на його територію щоб попити води. Зайшовши, помітив що двері однієї з квартир відчинені, за такого ОСОБА_4 пройшов до приміщення зазначеної квартири щоб попрохати води, однак потім йому стало цікаво що є в кімнатах. Пройшов через коридор в кухню, після кухні була кімната, з якої світило світло телевізора. Мешканців даної квартири не помітив. Побачив у кімнаті телефон та ноутбук, які вирішив взяти. В подальшому, утримуючи вказані речі, пішов на вихід та вже будучи на подвір'ї почув чоловічий викрик "стій", у зв'язку з чим ОСОБА_4 почав бігти та залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Викрадене майно збув на Центральному ринку.
Таким чином ОСОБА_4 вказав, що щиро кається у вчиненому злочині, додав, що із сумою спричинених збитків потерпілій погоджується у повному обсязі, має намір відшкодувати завдану шкоду. Просив суворо не карати. Із сумою проведеної судових експертиз у даному кримінальному провадженні погодився у повному обсязі.
Окрім власних показань обвинуваченого, його провина підтверджується наданими у судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка вказала що мешкає в кв. 3 буд. №94 житлового кооперативу, окрім її квартири там знаходиться ще 10 квартир. Влітку двері до помешкання тримає відчиненими. 02.07.2020р. вхід до прибудови та двері до приміщення також були відчинені. В коридорі було темно, йшло світло лише від телевізора. В кімнаті біля кухні, на журнальному столику лежали два телефони та ноутбук. В тій же кімнаті спала вона з чоловіком. В певний момент чоловік почув стукіт та помітив в кімнаті невідомого чоловіка з ліхтариком, який брав речі зі столику. Чоловік підхопився з ліжка, однак впав. Після того як піднявся, почав бігти за невідомим чоловіком, однак знову впав та врешті не наздогнав його.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обвинувачений не оспорює фактичні обставини, викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, пояснив в судовому засіданні, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та його позиція є добровільною з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний корисливий тяжкий злочин проти власності, його особу, який за місцем мешкання характеризується посередньо, офіційно не працює, неофіційно працює водієм, одружений, має малолітню доньку, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих та корисливо-насильницьких злочинів; на психіатричному обліку не перебуває, з 1996р. перебуває на наркологічному обліку з діагнозом "Розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, алкоголю, синдром залежності", "Розлад психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, зі шкідливими наслідками", у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні з 25.02.2014р. по 27.02.2014р.; перебуває на диспансерному обліку в КНП "МОЦПДІП" МОР з 12.01.2012 року з діагнозом "ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія. Великі залишкові зміни туберкульозної хвороби у вигляді фіброзу, щільних вогнищ, зменшення в обсязі верхньої долі обох легень, МБТ (-). Хронічний гепатит С". Згідно наданої ДУ "Центр пробації" досудової доповіді вбачається, що ризик ймовірності вчинення ОСОБА_4 повторного правопорушення є високим, при цьому виправлення останнього без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Окрім того судом враховано щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 , 2019 року звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, за такого суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного із позбавленням волі, та вважає необхідним за вчинене кримінальне правопорушення призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 10 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Оскільки ОСОБА_6 було повернуто один з телефонів та із рештою суми завданих матеріальних та моральних збитків ОСОБА_4 погодився в повному обсязі, за такого позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 7 016 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. підлягають задоволенню.
Стороною обвинувачення надано довідки щодо вартості проведених у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи №1227 від 27.08.2020р. вартістю 980,70 грн., судової товарознавчої експертизи №1538 від 30.10.2020р. вартістю 1307,60 грн., судової товарознавчої експертизи №1539 від 23.10.2020р. вартістю 980,70 грн., на загальну суму 3 269 грн. ОСОБА_4 із вказаною сумою процесуальних витрат погодився у повному обсязі.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави 3 269 грн. в рахунок відшкодування вказаних витрат.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки "HUAWEI Y7 TRT-LX1", який згідно постанови слідчого від 15.08.2020р. переданий потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, - вважати повернутим останній як власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324,330-335,337,338,343 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 7 016 (сім тисяч шістнадцять) грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. (дві тисячі) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових товарознавчих експертиз на загальну суму 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки "HUAWEI Y7 TRT-LX1", який згідно постанови слідчого від 15.08.2020р. переданий потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, - вважати повернутим останній як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1