Справа № 240/6602/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
10 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бень Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
У квітні 2020 року Приватне підприємств "Укрпалетсистем" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, у якій просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.04.2020 № 0004243204 та №0004253204.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у деклараціях акцизного податку позивача за результатами якої складено акт від 10.03.2020 року №158/10-36-32-04/32285225 та винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 року №0004243204 (на суму-6530,67 грн.), №0004253204 (на суму - 6367,60 грн.).
Вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки податкові повідомлення-рішення, вказані у акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку в якості підстави для нарахування штрафів є відкликаними.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.04.2020 № 0004243204 та №0004253204.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" сплачений судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У період з 4 серпня 2016 року до 8 вересня 2016 року посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Укрпалетсистем" з питань правильності обчислення та сплати акцизного податку при реалізації пального, про що складено акти перевірки від 10.03.2020 року №158/10-36-32-04/32285225.
На підставі вказаних актів перевірки Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкові повідомлення-рішення від 7 жовтня 2016 року.
Позивач не погодився з такими рішеннями контролюючого органу та оскаржив їх до Житомирського окружного адміністративного суду (справа № 806/2015/16).
26 січня 2017 року Житомирський окружний адміністративний суд у справі №806/2015/16 задовольнив позовні вимоги позивача та визнав протиправними і скасував податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07 жовтня 2016 року в тих частинах, що були вказані у заяві про зменшення позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 р.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №806/2015/16 набрало законної сили 13.04.2017.
У подальшому, 04.12.2018 Верховний Суд своєю постановою по справі, задовольнив вимоги касаційної скарги Офісу великих платників податків - скасував постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 806/2015/16 та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.
На підставі вказаної постанови Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 24.05.2019 внесено до інтегрованої картки позивача суму заборгованості з акцизного податку (включаючи штраф) в розмірі 41 717 479,96 грн та пені 26 539 124,56 грн.
Враховуючи наявність податкового боргу, відображеного в інтегрованій картці платника податків, податковим органом були винесені податкові вимоги:
1. ГУ ДФС у Київській обл. - №110770-56 від 06.06.19 р. (2547534,63 грн)
2. ГУ ДФС у Київській обл. - №110771-56 від 06.06.19 р. (2717728,66 грн)
3. ГУ ДФС у Київській обл. - №1161119-56 від 21.06.19 р. (300216,16 грн)
4. ГУ ДФС у Київській обл. - №239325-51 від 11.06.19 р. (725401,35 грн.)
5.ГУ ДФС у Київській обл. - №302346-57 від 20.06.19 р. (794556,66 грн)
6. ГУ ДФС у Київській обл. - №96678-52 від 11.06.2019 р. (361116,45 грн.)
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року (у справі № 240/9592/19) позовні вимоги про визнання протиправними дій по внесенню до інтегрованої картки платника податків суми податкового боргу з акцизного податку та визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Київській області №110770-56 від 06.06.2019 р., №110771 від 06.06.2019, №1161119-56 від 21.06.2019 р., №239325-51 від 11.06.2019 р., №302346-57 від 20.06.2019, №96678 від 11.06.2019, №172934-54 від 18.06.2019 р. задоволено у повному обсязі.
ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ПП "Укрпалетсистем", результати якої оформлено актом від 10.03.2020 року №158/10-36-32-04/32285225.
За результатами складених актів перевірки відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України ГУ ДПС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 року №0004243204 та №0004253204.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року у справі №240/9592/19 залишено без змін.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 08.10.2020.
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.04.2020 року №0004243204 та №0004253204, звернувся до адміністративного суду за захистом порушених прав.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, вказані у актах про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку в якості підстави для нарахування штрафів згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.01.2019 р. № 0005273204 (на суму - 294,20 грн); 0005303204 (на суму - 3865,40 грн); 0005383204 (на суму 8097,00 грн); 0005373204 (на суму - 754,90 грн) та від 08.01.2020 р. № 0000263204 (на суму - 814,20 грн); 0000253204 (на суму - 7543,40 грн) є відкликаними та не створюють для відповідача жодних правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для нарахування відповідних штрафів.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що за результатами проведеної працівниками Офісу великих платників ДПС документальної перевірки ПП "Укрпалетсистем", складений акт від 10.03.2020 №158/10-36-32-04/32285225, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0003911405, №0004041405. Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались ПП "Укрпалетсистем" в судовому порядку. За результатами судового оскарження 05.06.2019 в інтегрованих картках платника відображено відповідні нарахування з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів, в тому числі по податкових повідомленнях-рішеннях форми "Р" від 07.10.2016 №0003911405, №0004041405. ПП "Укрпалетсистем" не надано доказів щодо подальшого оскарження в судовому порядку податкових повідомлень- рішень форми "Р" від 07.10.2016 року № 0003911405, № 0004041405.
Вказав, що згідно з п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України граничний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 2528,00 грн., визначеного у податковому повідомленні - рішенні від 07.10.2016 року №0004041405 та в сумі 6728,00 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 07.10.2016 року №0003911405 припадав на 05.06.2019, тому податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 року №0004243204, № 0004253207 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
09 листопада 2021 року (головуючим суддею отримано 10 листопада 2021 року) на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на підставі ст. 195 КАС України.
Розглянувши зазначену заяву, колегія дійшла висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Змістом частини 1 статті 195 КАС України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частиною 2 статті 195 КАС України встановлено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 6 статті 195 КАС України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
За приписами вказаної норми клопотання може бути подано не пізніше, як за п'ять днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, призначеного на 09 год. 45 хв. 10 листопада 2021 року, надійшло до суду 09 листопада 2021 року , тобто з порушенням строку звернення з зазначеним клопотанням передбаченого ч.7 ст.195 КАС України.
Враховуючи, що клопотання надійшло на адресу суду пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання, суд відмовляв в задоволенні заявленого клопотання протокольною ухвалою та прийняв рішення про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а вказав, що аналіз статті 195 КАС України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Разом з тим колегія суддів зауважує, що з часу отримання судової повістки про виклик в судове засідання, у представника відповідача було достатньо часу для того, щоб вчасно заявити відповідне клопотання. В той же час, у разі відсутності ухвали про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, заявник мав би прибути в судове засідання у визначені дату, час і місце.
При цьому жодних належних та допустимих доказів, а саме будь-яких належним чином оформлених документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання та необхідності перенесення розгляду справи відповідачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріали адміністративної справи чітко відображають правову позицію відповідача, його доводи і обґрунтування є у матеріалах справи, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог і прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Тобто, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з врахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений сказаним кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що з врахуванням строків давності, визначених ст. 102 вказаного кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позов щодо визнання протиправним таабо скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили.
За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 та п. 60.5 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У випадках, визначених пп. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на зазначене слідує, що обов'язок зі сплати податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, виникає у платника з моменту набуття таким зобов'язанням статусу узгодженого. Водночас, при оскарженні платником у судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене ним зобов'язання вважається неузгодженим до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. У разі скасування в судовому порядку такого податкового повідомлення-рішення воно вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Як вже зазначалось, на підставі акту від 10.03.2020 року №158/10-36-32-04/32285225 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 року №0004243204 (на загальну суму - 6530,67, 00 грн.), №0004253204 (на суму - 6367,60 грн.), якими позивачу було донараховано штраф за несвоєчасну оплату акцизного податку згідно зазначеного у вищевказаному акті податковому повідомленні-рішенні від 07.10.2016 року №0004041405 №0003911405.
Податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 року №004041405, №0003911405 були предметом розгляду в справі № 240/9592/19. Рішення суду в цій справі набрало законної сили 08.10.2020.
У даній справі, суд дійшов висновків, що оскільки за результатами судового оскарження підтверджено частину донарахованих грошових зобов'язань, інша частина в ході судового розгляду добровільно сплачена позивачем, тобто грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, як і вказані у підсистемі результатів контрольно-перевірочної роботи зменшились у порівнянні із сумою, визначеною рішенням суду та відображеною у підсистемі про результати судового оскарження, тоді як в силу пп.14.1.157 у податковому повідомленні-рішенні має бути вказана сума грошового зобов'язання, яку слід сплатити платнику податків, суд приходить до висновку, що після отримання рішення Верховного Суду податковий орган в силу п.п.5,7 Порядку №1204 мав скласти нові податкові повідомлення-рішення, які б містили зменшену суму грошового зобов'язання. За таких обставин, відображення в інтегрованій картці позивача суми податкового боргу з акцизного податку (включаючи штраф) в розмірі 41 717 479,96 грн та пені в розмірі 26 539 124,56 грн без прийняття нових податкових повідомлень-рішень на вказані суми є порушенням вимог Порядку №422 та Порядку №1204, а тому такі дії слід визнати протиправними.
Згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Системний аналіз вищезазначеного дозволяє дійти висновку, що податкові повідомлення-рішення вказані у актах про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку в якості підстави для нарахування штрафів згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.01.2019 р. № 0005273204 (на суму - 294,20 грн); 0005303204 (на суму - 3865,40 грн); 0005383204 (на суму 8097,00 грн); 0005373204 (на суму - 754,90 грн) та від 08.01.2020 р. № 0000263204 (на суму - 814,20 грн); 0000253204 (на суму - 7543,40 грн) є відкликаними та не створюють для відповідача жодних правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для нарахування відповідних штрафів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу правових підстав для застосування до позивача штрафу відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від від 13.04.2020 року №0004253204, №0004243204 щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за несплату узгодженого податкового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2021 року.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.