Справа № 600/1243/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
16 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якими мені відмовлено в перерахунку пенсії з 03 березня 2020 року в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн для обчислення пенсії на умовах оплати праці, що існували на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з виходом на пенсію;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Чернівецькій області, перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 03 березня 2020 року в розмірі 90% - 31794,29 грн від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн у відповідності до вимог частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції Закону № 2663-ПІ від 12.07.2001 року), що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 та частини 20 статті 86 нині чинного Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В свою чергу відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
Позивачем подано заперечення на відзив відповідача.
У відповідності до вимог статті 311 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу та заперечення на відзив, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задовольнити, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991 року.
На підставі довідки прокуратури Чернівецької області від 02.03.2020 року №18/173вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 р., позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно листа - відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії №2400-0202-8/7727 від 11.03.2020 р. позивачу повідомлено, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019 року. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 року. Пенсійний орган зазначив, що неможливо перерахувати пенсію на підставі наданої позивачем довідки, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів працівників прокуратури після 13.12.2019 року.
Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження обґрунтувань наявності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії з 03 березня 2020 року в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн для обчислення пенсії на умовах оплати праці, що існували на момент звільнення позивача з роботи у зв'язку з виходом на пенсію. При цьому, суд наголосив, що позивач обрав невірний спосіб захисту, сформувавши такі позовні вимоги, що позбавляє можливості розглянути їх обґрунтованість та відновити порушене право позивача. Також суд звернув увагу, що судовому захисту підлягають виключно порушені права та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені безпідставно та передчасно.
Надаючи правову оцінку правовідносинами сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на час призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та ч. 17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.
Так зокрема, з ч.1 та ч.2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011 р. до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказаним законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Водночас, згідно з ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ від 08.07.2011 р.) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 р. набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі якого ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ втратила чинність.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури з 15.07.2015 р. урегульовано ст. 86 Закону №1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 р. №76-VIII), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, відповідні положення Закону №1697-VII втратили чинність з 13.12.2019 р., тобто з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019, у Законі України "Про прокуратуру" №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 р. є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.
Судом встановлено, що на підставі довідки прокуратури Чернівецької області від 02.03.2020 року №18/173вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 р., позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії. Згідно листа - відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії №2400-0202-8/7727 від 11.03.2020 р. позивачу повідомлено, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019 року. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 року. Пенсійний орган зазначив, що неможливо перерахувати пенсію на підставі наданої позивачем довідки, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів працівників прокуратури після 13.12.2019 року.
Проте, з позовної заяви позивача вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність пенсійного органу в частині відмови проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Чернівецької області від 02.03.2020 року №18/173вих-20 з 13.12.2019 року, а просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якими відмовлено у перерахунку пенсії з 03.03.2020 року в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн для обчислення пенсії на умовах оплати праці, що існували на момент його звільнення з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, незаконними.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно звернув увагу позивача, що він не надав суду доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 03.03.2020 р. в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн, а відповідачем відповідно не надавалась йому відмова у здійсненні такого перерахунку.
Посилаючись на неправомірність відмови в перерахунку пенсії, позивач залишив поза увагою, що відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії, яка оформлена листом №2400-0202-8/7727 від 11.03.2020 р. стосується порушених прав позивача на перерахунок пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019. При цьому, позивач не надав суду інших доказів відмови пенсійного органу щодо проведення перерахунку його пенсії в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 гривень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у даній справі до суду не існувало, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача були порушені.
Суд звертає увагу, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічний висновок сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 року у справі №800/301/16.
Отже, враховуючи, що судовому захисту підлягають виключно порушені права та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а позивач не надав суду належних доказів на підтвердження обґрунтувань наявності відмови відповідача у перерахунку пенсії з 03 березня 2020 року в розмірі 90% від нарахованої заробітної плати 35326,99 грн для обчислення пенсії на умовах оплати праці, що існували на момент його звільнення з роботи у зв'язку з виходом на пенсію, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені безпідставно та передчасно.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.