"12" листопада 2021 р.
Справа № 489/6116/19
Провадження № 4-с/489/49/21
12 листопада 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Бодюл А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною скаргою про визнання незаконною бездіяльності начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.11.2020 по справі № 4896116/19, зобов'язання відкрити виконавче провадження про стягнення та вжити заходи з виконання вказаного рішення суду.
В обґрунтування скарги зазначила, що 24 листопада 2020 року Ленінським районним судом міста Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 489/6116/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 12.11.2019 року і до закінчення терміну навчання 29.12.2020 року. В квітні 2021 року вона звернулася до Заводського відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. 23.04.2021 року вона отримала повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2, 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». При повторній подачі виконавчого листа виконавцеві, 06.05.2021 року вона знову отримала повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а також їй було роз'яснено виконавцем, що вона пропустила строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.06.2021 заявнику відмовлено у поновленні строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з обґрунтуванням того, що стягувачем не було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, кінцевим терміном якого зазначене 23.11.2023. при наступному пред'явленні виконавчого листа та ухвали суду до Заводського відділу ДВС вона отримала 28.08.2021 повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». При оскаржені дій державного виконавця начальнику відділу ДВС 23.11.2021 вона отримала відповідь про те, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого листа без виконання відповідає вимогам закону.
Від начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романчука С.М. надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 роз'яснено, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, зокрема, про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Оскільки, період на який присуджені платежі (аліменти) закінчився 29.12.2020, одночасно з цією датою закінчився й строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Доводи скарги про те, що виконавчий документ пред'явлено в межах строків вказаних у виконавчому листі для пред'явлення, а тому не пропущено та не мають правового обґрунтування з огляду на те, що зазначення судом у іншого строку пред'явлення його до виконання (23.11.2023) не має правового значення, оскільки, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.
Ухвалою суду від 28.09.2021 скаргу прийнято до розгляду та витребувано із Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали скарги, цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Положеннями ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що 08 липня 2020 року Ленінським районним судом міста Миколаєва ухвалено заочне рішенням по справі № 489/6116/19, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 12.11.2019 року і до закінчення терміну навчання - 29.12.2020 року.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23 жовтня 2020 року залишено без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08 липня 2020 року по справі № 489/6116/19.
Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08 липня 2020 року по справі № 489/6116/19 набрало законної сили 23 листопада 2020 року та стягувачу ОСОБА_1 24.11.2020 видано виконавчий лист по вказаній справі, в якому було зазначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 23.11.2023.
Повідомленнями державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.04.2021 та від 30.04.2021 виконавчий лист № 489/6116/19 від 24.11.2020 повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі пунктів 2, 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк, на який присуджено платежі, закінчився 29.12.2020.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.06.2021 у справі № 489/6116/19 залишено без задоволення заяву стягувача ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.07.2020 у справі № 489/6116/19.
Повідомленням державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.08.2021 виконавчий лист № 489/6116/19 від 24.11.2020 повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк, на який присуджено платежі, закінчився 29.12.2020.
З повідомлення начальника Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.09.2021 № 64686/107-36/11 вбачається, що рішення державних виконавців про повернення без виконання виконавчого листа по справі № 489/6116/19 прийняті відповідно до закону, внаслідок чого її скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Зі скарги та доданих матеріалів вбачається, що державний виконавець повернув стягувачу виконавчий документ про стягнення аліментів без прийняття до виконання, керуючись положеннями п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки, на думку державного виконавця, стягувачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, який в даній справі має відповідати строку, на який присуджені аліменти, тобто 29.12.2020.
Положення ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» містять зазначення вимог до виконавчого документа та вичерпний перелік випадків, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Так, згідно з частиною першою вказаної статті у виконавчому документі зазначається, серед іншого, строк пред'явлення рішення до виконання.
З виданого стягувачу виконавчого листа з примусового виконання рішення суду від 08.07.2020 у справі 489/6116/19 про стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 вбачається, що у ньому зазначені обов'язкові відомості, зокрема щодо строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який закінчується 23.11.2023, тобто, виходячи із змісту виданого ОСОБА_1 виконавчого листа, останній може бути пред'явлений до примусового виконання саме до спливу вказаної дати.
У зв'язку з цим стягувач ОСОБА_3 з метою примусового виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.07.2020 у справі № 489/6119/19 у квітні 2021 пред'явила виконавчий лист до примусового виконання до Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що свідчить про те, що він пред'явлений до примусового виконання саме в межах строку, визначеного законом та вказаного у виконавчому документі, для пред'явлення до примусового виконання.
З п. 2 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі якого державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, вбачається, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
При цьому, як встановлено судом, стягувач ОСОБА_3 пред'явила виконавчий лист до примусового виконання саме в межах визначеного законом трирічного строку його пред'явлення до примусового виконання.
Частина третя ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначає, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Системний аналіз положень ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» свідчить про те, що загальний строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання становить три роки. Натомість положення частини третьої зазначеної статті містять перелік випадків, зокрема про стягнення аліментів, за наявності яких визначений частиною першої вказаної статті загальний трирічний строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання пролонгується на строк, що відповідає періоду, на який присуджені відповідні платежі з метою реалізації права стягувачів на отримання присуджених на їхню користь періодичних платежів, строк стягнення яких не завжди обмежується трирічним строком пред'явлення рішення до виконання.
В даній справі у виданому 24.11.2020 ОСОБА_3 виконавчому листі по справі № 489/6116/19 зазначено, що строк його пред'явлення до виконання - 23.11.2023 року, тобто у ньому зазначено встановлений частиною першою статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» загальний трирічний строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. При цьому, враховуючи той факт, що рішенням суду про стягнення аліментів на повнолітню дочку заявниці визначено, що аліменти стягуються до 29.12.2020, тобто до спливу визначених ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» загальних строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, тому в даній конкретній справі відсутні підстави для того, щоб при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 489/6116/19, виданого 24.11.2020, для визначення періоду, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, керуватися положеннями ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», яка, як зазначалося вище, містить перелік випадків продовження загального трирічного строку пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Також відповідно до положень ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України вбачається, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Натомість розгляд справи про стягнення аліментів може зайняти досить тривалий проміжок часу, виходячи із складності справи, поведінки учасників та інших обставин, що унеможливлюють швидкий та оперативний розгляд справи.
Так, у даній справі ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, 12.11.2019. Під час розгляду справи вона неодноразово відкладалася за клопотаннями відповідача, та в подальшому за наслідками розгляду справи судом 08.07.2020 було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову. Після того відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 08.07.2020, за наслідками розгляду якої судом 23.10.2020 було постановлено ухвалу про залишення її без задоволення. В подальшому рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.07.2020 набрало законної сили 23.11.2020, після чого виконавчий лист по вказаній справі був виданий 24.11.2020, та ОСОБА_1 отримала його 26.11.2020.
Вказані обставини розгляду зазначеної справи вказують на те, що рішення суду про стягнення аліментів було ухвалене після спливу певного проміжку часу з дня пред'явлення позову, що було зумовлено обставинами її розгляду та поведінкою учасників (неявка відповідача, його вимоги про перегляд заочного рішення суду), внаслідок чого рішення суду набрало законної сили через рік після пред'явлення зазначеного позову та до спливу одного місяця до настання дати (29.12.2020), до якої були стягнуті аліменти з відповідача ОСОБА_2 .
Зазначені обставини також підтверджують позицію суду про те, що при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів державний виконавець повинен керуватися строками пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначеними у ньому. В протилежному випадку, у разі, коли за обставинами вказаної справи виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження буде керуватися хибним уявленням про те, що строк пред'явлення виконавчого листа про стягнення аліментів до примусового виконання обмежений строком, на який присуджені аліменти, тому будуть порушені права особи, на утримання якої стягнуті аліменти, а також не буде забезпечене виконання судового рішення, яке є завершальною стадією розгляду справи.
У зв'язку з викладеним, у даній справі державному виконавцеві при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження необхідно керуватися визначеним законом та вказаним у виконавчому листі загальним трирічним строком пред'явлення виконавчого документа до виконання, тобто виконавчий лист, виданий 24.11.2020 на виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва у справі № 489/6116/19, може бути пред'явлений до примусового виконання в строк до 23.11.2023.
Вказане, у свою чергу, свідчить про те, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.
Таким чином, сукупність встановлених при розгляді скарги обставин вказує на необхідність її задоволення.
Згідно з ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст. ст.258-260,447,448,451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Визнати бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа № 489/6116/19, виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва 24.11.2020, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 12.11.2019 року і до закінчення терміну навчання 29.12.2020 року - неправомірною.
Зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вжити заходів щодо примусового виконання рішення Миколаєва Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08 липня 2020 року у справі № 489/6116/19 (провадження № 2/489/923/20), на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва 24.11.2020, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 12.11.2019 року і до закінчення терміну навчання 29.12.2020 року.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «16» листопада 2021 року.