Справа №127/27825/21
Провадження № 1-в/127/686/21
11 листопада 2021 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2017,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_3
представника Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86): ОСОБА_6 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2017.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 відбув строку призначеного покарання, працевлаштований в установі, має 3 заохочення та вважається таким, що не має стягнення, у зв'язку із чим захисник ОСОБА_3 просив суд замінити засудженому ОСОБА_4 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді обмеження волі.
Захисник ОСОБА_3 клопотання підтримав, зазначив, що ОСОБА_4 зробив для себе належні висновки, став на шлях виправлення, має ряд заохочень. По звільненню із місць позбавлення волі, засуджений ОСОБА_4 планує одружитись, а тому захисник ОСОБА_3 вважає, що засуджений довів своє поведінкою своє виправлення та просив суд замінити невідбуту частину покарання засудженому ОСОБА_4 більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Представник Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)» ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 , зазначив, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час не працевлаштований, за 2020 рік жодного разу не заохочувався адміністрацією установи, а за 2021 рік має заохочення лише в 1 кварталі, а тому прокурор просив суд відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив суд проводити розгляд клопотання у його відсутність.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
З урахуванням вказаного, за наявності заяви засудженого ОСОБА_4 , суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання у його відсутність.
Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_4 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області - у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)».
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким застосовується, до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Частиною 1 ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконані законних вимог адміністрації установи виконання покарання, відсутності порушень дисципліни, товариському ставлення до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Як вбачається із особової справи засудженого ОСОБА_4 останній неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на даний час засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2017 за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі. За час перебування в Державній установі «Київській слідчий ізолятор» адміністрацією установи не заохочувався, за період відбування покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» заохочувався адміністрацією установи 2 рази в 2019 році та 1 раз в січні 2021 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 131 КВК України адміністрація колонії зобов'язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально-виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис.
Тобто той факт, що ОСОБА_4 не заохочувався адміністрацією установи жодного разу в 2020 році та заохочувався лише в першому кварталі 2021 року
дає підстави суду вважати, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
З характеристики засудженого ОСОБА_4 вбачається, що останній не працевлаштований, за період відбування покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№ 86)» характеризується посередньо, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ОСОБА_4 ставиться не завжди сумлінно, відвідує заходи виховного та режимно-профілактичного характеру, однак не робить для себе належних висновків, приймати участь в самодіяльних організаціях засуджений не бажає.
Крім того, засуджений ОСОБА_4 активної участі в реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» не приймає, потребує контролю за своєю поведінкою, ОСОБА_4 до підвищення загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок не прагне.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України задоволенню не підлягає, оскільки останній на шлях виправлення не став. На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
У клопотанні захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на підставі ст. 82 КК України за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2017 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: