Справа № 2-289/10
15 квітня 2010 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Локтіонової О.В.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіддані у м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
21 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між його матір'ю - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6
В судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог він пояснив, що 20 грудня 1996 року на Південній товарній біржі за № 5955 його мати - ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, який далі нотаріально не посвідчувався, так як працівники біржі запевнили його матір, що договір не підлягає подальшому нотаріальному посвідченню.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 також померла. Відповідачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 В установлений строк він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але в видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом було відмовлено та пояснено, що договір укладений між його матір'ю та ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6 є недійсним, оскільки нотаріально не посвідчувався.
У зв'язку з тим, що його матір'ю та продавцем належно виконані всі умови договору, просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між його матір'ю - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, але направили до суду заяви, в яких просили справу слухати у їх відсутність і позов задовольнити.
Третя особа - Південна товарна біржа повідомлялась про розгляд справи, однак на теперішній час за адресою, яка зазначена в договорі, не знаходиться.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, судом установлено, що 20.12.1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1, за яким досягнуто між сторонами згоду по всіх суттєвих умовах і відбулася передача житлового будинку покупцю, а договірна вартість зазначеного будинку передана продавцю (а.с.5).
Зазначений жилий будинок на праві власності зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 (а.с.8), яка там була зареєстрована з 1997 р. по 1999 р. (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження та рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22.03.2010 р. позивач по справі є сином ОСОБА_4 (а.с.10, 29), яка померла згідно зі свідоцтвом про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20), а її син ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).
Згідно з листом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області від 21.11.2009 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та запропоновано звернутися до суду для вирішення питання про визнання договору купівлі-продажу дійсним (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України (в ред.1963 р.) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
На підставі ч.2 ст.47 ЦК України (в ред.1963 р.) угода може бути визнана судом дійсною, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що має місце по даній справі, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно вимог ст.ст. 76, 80 ЦК України ( в ред. 1963 р.) позивач має право звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав. Оскільки право на звернення до суду з позовом у позивача виникло в 2009 році, коли останньому стало відомо про недійсність укладеної угоди, суд вважає за можливе відновити позивачу строк на звернення до суду з позовом.
Обставин, які б свідчили про зворотне, в процесі судового розгляду по справі не встановлено.
Враховуючи викладене, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що під час судового розгляду установлений факт укладення договору купівлі-продажу жилого будинку, умови якого сторони по угоді виконали належним чином, що підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення з позовом до суду.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №31 з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованих по АДРЕСА_1, укладений 20 грудня 1996 року між покупцем - ОСОБА_4 та продавцем - ОСОБА_5, що діяв на підставі доручення за ОСОБА_6, зареєстрований на Південній товарній біржі в м.Миколаєві за №5955.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Локтіонова