16 листопада 2021 р. Справа № 520/8669/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 29.06.21 року по справі № 520/8669/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65% грошового забезпечення, на підставі довідки №ФХ-117046 від 17.03.2021, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №.45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення та без обмеження граничним розміром з нарахуванням компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 520/8669/21 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії позивача у розмірі 65% грошового забезпечення, на підставі довідки №ФХ-117046 від 17.03.2021, наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №.45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, здійснивши виплату без обмеження граничним розміром з нарахуванням компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі №520/8669/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що визнання нечинним пунктів 1, 2 Постанови № 103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює обов'язку для пенсійного органу повторно провести перерахунок пенсії позивача. Також, відповідач вказує, що чинна редакція ст. 63 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (далі - Закон № 2262-ХІІ) не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення. Таким чином, на думку відповідача, у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Крім того, відповідач зазначає, що вимога про зобов'язання здійснити виплату пенсії без обмеження граничним розміром та компенсацію втрати частини доходів є необґрунтованою та передчасною.
Позивач правом надати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію було призначено у розмірі 65% грошового забезпечення, як такому, що має 25 років вислуги.
З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої уповноваженим органом.
16.07.2020 року, у зв'язку з набранням 05.03.2019 року законної сили рішенням у справі №826/3858/18 позивачем отримано від Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нову довідку №ФХ-117046 від 17.03.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії та зазначив про відсутність підстав для такого перерахунку.
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пенсію з 01.04.2019 р. з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення на підставі наданої Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки нової довідки про розмір грошового забезпечення від №ФХ-117046 від 17.03.2021, здійснивши виплату без обмеження граничним розміром з нарахуванням компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 р., згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. 3статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України №704, яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з набранням чинності Постановою від 30.08.2017 №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Також на виконання повноважень, передбачених ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої передбачено, що перерахунок пенсії, призначеної згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), проводиться з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно доЗакону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку №45 (в редакції Постанови № 103) "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додатком 2 до Порядку № 45 визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Таким чином, Постановами № 103 та № 45 було визначено однакові складові грошового забезпечення, які повинні враховуватися при здійсненні перерахунку пенсії позивача, а саме: оклад за посадою, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа обіймала на дату звільнення зі служби.
Отже, на момент виникнення у позивача права на перерахування пенсії Постанова № 103 та Порядок № 45 не передбачали врахування додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Тобто, з 05.03.2019 року пункт 5 Порядку № 45 передбачає при здійсненні перерахунку пенсії врахування не лише окладу за посадою, окладу за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років за посадою, а й додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення) та премії.
Таким чином, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.12.2019 в зразковій справі № 160/8324/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 24.06.2020.
Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів вважає, що з аналізу чинного законодавства України та правової позиції Верховного Суду, викладеної у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19, випливає, що право на звернення за оновленою довідкою до уповноваженого органу, з якого особа звільнена з військової служби, виникли у позивача з моменту визнання протиправною та нечинною Постанови № 103, тобто із 05 березня 2019 року, а право на перерахунок пенсії - з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Таким чином, у зв'язку з виникненням у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відровідно до оновленої довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ-117046 від 17.03.2021 про розмір грошового забезпечення, колегія суддів дійшла висновку про наявність у Пенсійного органу обов'язку здійснити перерахунок пенсії з урахуванням нового розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Крім того, пункт 3 Порядку № 45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, на вказані органи покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
При цьому, колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Згідно з п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 17.12.2019 в зразковій справі № 160/8324/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 24.06.2020.
З аналізу довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.03.2021 №ФХ-117046 вбачається, що така довідка видана уповноваженим органом відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, та окрім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (майор), надбавки за вислугу років, містить інформацію щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премія (а.с.6).
З огляду на те, що довідка Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.03.2021 № ФХ-117046, видана відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після 05.03.2019, як на підставу відмови у задоволенні заяви позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФХ - 117046 від 17.03.2021.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі- Порядок № 159).
Стаття 2 Закону №2050-IIІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (пункт 4 Порядку № 159).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Водночас, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, а також у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №814/1527/17 та від 18 грудня 2018 року у справі № 816/301/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11439/19.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, в частині виплати пенсії без обмеження її граничним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Колегія суддів зазначає, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30 жовтня 2019 року по справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15).
Вказані вище положення законодавства не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище, і такий вплив має той чи інший суб'єкт владних повноважень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі №826/4406/16, від 19.01.2021 року по справі №816/723/16, 31 жовтня 2019 року по справі №826/4802/17.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перераховану виплату пенсії позивача з 01 квітня 2019 року без обмеження її граничного розміру є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, оскільки пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про скасування оспорюваного рішення суду в частині задоволення позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії без обмеження граничним розміром.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не містять аргументів, які не були враховані під час вирішення справи судом першої інстанції.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 520/8669/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром.
В цій частині прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі № 520/8669/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко