Справа № 526/1521/21 Номер провадження 33/814/628/21Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
15 листопада 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
з участю секретаря Ракович Д.Г.
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -захисника адвоката Сергієнка В.І.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сергієнка Володимира Івановича - в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2021 року,
Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сватки Гадяцького р-ну, працює вчителем Сватківської ЗСО, проживає АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн судового збору.
Згідно з постановою судді, 19 червня 2021 р. о 20:52 год. ОСОБА_1 в с. Сватки Миргородського району керував мотоциклом Днепр 11 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану сп'яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою алкотестера Drager, за результатами аналізу якого виявлено у видихуваному повітрі 0.4 промілле.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Сергієнко В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема поза увагою суду залишилось те, що працівниками поліції порушені як норми Закону, так і положення нормативних документів, які регулюють питання проведення огляду на стан сп'яніння, фіксації проведення такого огляду спеціальними технічними засобами. Зокрема, поліцейськими в протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, відбувалася фрагментальна відеозйомка не спеціальним технічним засобом, а на звичайний мобільний телефон працівника поліції, відсутня інформація про сам алкотестер Драгер, за допомогою якого здійснювався огляд на стан сп'яніння. Вважає, що при спілкуванні з водієм мав місце тиск з боку працівників поліції, що в своїй сукупності свідчить про недоведеність вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Окрім того, в порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП, працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, незважаючи на висловлену ним неодноразову незгоду з результатами огляду на стан сп'яніння на місці.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності і його захисника, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність для водія транспортного засобу настає за доведеністю одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, результатом алкотестера Драгер - 0.40 промілле та відеозаписами з бодікамери працівників поліції.
При перевірці доводів апеляційної скарги, не можу в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки останні не є достатньо обґрунтованими, не ґрунтуються на переконливих і взаємоузгоджених між собою доказах по справі, які б відповідали стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Як встановлено по справі, водію ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення інкримінується керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами алкотестеру Драгер. При цьому, водій своєї вини не визнав, категорично заперечуючи факт вживання алкоголю, про що зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення та під час спілкування з працівниками поліції.
Оцінюючи зібрані по справі докази необхідне зазначити наступне.
Так, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно наказу № 1026 Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як вбачається з доданих до протоколу 3 файлів відеозаписів, останні здійснені не на спеціальний технічний засіб, портативний відеореєстратор - бодікамеру, оскільки взагалі не містять зазначення дати, часу, номеру технічного засобу, що відображається протягом всієї зйомки, не мають хронометричного показника обліку часу.
За вказаних обставин, апеляційний суд приймає до відома твердження апелянта про те, що зйомка працівниками поліції велась на їхній мобільний телефон, який тримав у руці один з поліцейських під час їхнього спілкування.
За вказаних обставин, стверджувати про дотримання працівниками поліції вимог ч.2 ст. 266 КУпАП в частині використання під час проведення огляду водія ОСОБА_1 спеціальних технічних засобів відеозапису - правових підстав не має.
Враховуючи те, що вищевказана відеозйомка здійснена працівниками поліції на невідповідний технічний засіб, останню не можна віднести до належного доказу, який би відповідав критерію «поза всяким сумнівом».
Крім того, в такій спірній ситуації працівники поліції не забезпечили участь двох свідків, що відповідало б вимогам ч.2 ст. 266 КУпАП.
Крім іншого, звертає на себе увагу те, що другий відео файл розпочинається вже з пред'явлення працівниками поліції зображення алкотестера Драгер з результатом 0,40 проміле.
При цьому, жодних даних про те як проходив сам огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння відеофайли не містять, що виключає можливість віднести такий доказ до належного та беззаперечного.
З наступного запису відео фіксації вбачається, що водій заперечує наявність в нього стану сп'яніння, пояснюючи, що він вже вісім років не вживає алкогольні напої через свій стан здоров'я, на що працівники поліції повторно пропонують йому пройти огляд на приладі «Драгер», після продуву якого зафіксовано показник 0.31 проміле, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103
В даному випадку, вимога ч.3 ст. 266 КУпАП, згідно якої у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я - залишилась не виконаною, оскільки незважаючи на незгоду водія з результатом огляду, працівниками поліції не було запропоновано останньому пройти огляд в спеціально визначеному медичному закладі.
Враховуючи застереження ст. 266 КУпАП щодо недійсності огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, внаслідок проведення його з порушенням вимог цієї статті, а також надаючи правову оцінку зібраним по справі доказам, які не відповідають критерію «поза розумним сумнівом», апеляційне суд приходить до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу та події правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП , що згідно до ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Сергієнка Володимира Івановича - в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 вересня 2021 року скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити, з підстав визначених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна