Справа № 466/6249/21
29 жовтня 2021 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Масної К.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
встановив:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Гардіан», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
20 серпня 2021 року позивач подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що останнім добровільно виплачено матеріальну шкоду, тобто відносно нього відсутній предмет спору.
Представник позивача в судовому засіданні заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_4 підтримала, просила таку задоволити.
Представник відповідача - ТДВ «СК «Гардіан» щодо вирішення даної заяви покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши заяву про відмову від позову, приходить до висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження по справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову. Це право закріплено в ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України і може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.
Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до ОСОБА_4 , а тому зазначене клопотання слід задовольнити, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву позивача ОСОБА_3 про відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_4 - задовольнити.
Прийняти відмову від позову в частині відповідача ОСОБА_4 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства «СК «Гардіан», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та в цій частині провадження по справі закрити.
В іншій частині позовних вимог - продовжити судовий розгляд.
Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 01 листопада 2021 року.
Суддя: О. І. Ковальчук