ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17629/21
провадження № 2-з/753/314/21
"26" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №753/17629/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7015, вчинений 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» коштів у розмірі 16739,12 грн.
Позовні вимоги обгрнутовані тим, що нормами законодавства, які визначають перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, не передбачено можливості вчинення виконавчого напису нотаріусами на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені, а тому у відповідача не було ані правових, ані фактичних підстав звертатися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. Також позивач вказує, що нотаріусом був порушений встановлений законодавством порядок вчинення виконавчого напису, на момент вчинення виконавчого напису минув трирічний строк з дня виникнення права вимоги, наявність та розмір заборгованості не були безспірними, оскільки з 04.08.2016 по 29.01.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу, за час якої повинен бути звільнений від сплати процентів за користування кредитом та від слати штрафних санкцій. Як зазначає позивач, внаслідок протиправних дій відповідача та приватного нотаріуса приватним виконавцем вчиняються відповідні виконавчі дії.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення даного позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7015, вчиненого 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.
На підставі протоколу передачу судової справи раніе визаченому складу суду від 26 жовтня 2021 року вказану заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.
Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускаються як до пред'явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Жданович В.М. перебуває виконавче провадження №63801848 з примусового виконання виконавчого напису №7015, вчиненого 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» коштів у розмірі 16739,12 грн.
Враховуючи, що позивач оспорює виконавчий напис, за яким розпочато процедуру примусового виконання, у зв'язку із небезспірністю заборгованості, відсутнітю правових підстав для вчинення виконавчого напису, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та у випадку невжиття заходів забезпечення існує реальна загроза ускладнення чи неможливості поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, такий захід забезпечення позову, як зупинення на час розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, дій, безпосередньо направлених на стягнення з боржника сум за оспорюваним виконавчим написом, є співмірним, доцільним і необхідним та застосовується з метою запобігання неправомірного стягнення з боржника грошових коштів за виконавчим написом, у разі можливого задоволення позову.
Крім того, суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки зупинення стягнення до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Керуючись статтями 149, 152, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №7015, виданого 28.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, у виконавчому провадженні №63801848, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Жданович Вікторією Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16739,12 грн.
Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд.9-А, офіс 203, ік 35017877.
Інші відомості:
Виконавчий документ: виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 28.01.2020 року, зареєстровано в реєстрі за номером №7015 (01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5).
На виконанні: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Жданович Вікторія Михайлівна (03110, м. Київ, вул. Преображенська, буд.23, офіс 30).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення для виконання ухвали три роки.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Якусик