ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 листопада 2021 року м. Київ № 640/7032/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бісан - Інвест»
про застосування заходів реагування.,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісан - Інвест» (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації готелю "Видубичі" шляхом зобов'язання ТОВ "Бісан - Інвест" (юридична адреса: Україна, 01013, місто Київ, вул. Промислова буд.4, код ЄДРПОУ 337375010) знеструмити електрощити та накласти печатки на вхідні двері і головний електрощит будівлі, розташованої за адресою: вул. Промислова 2 у Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Ухвалою суду від 17 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті від 19.02.2021р. №121, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.
Відповідач 23 червня 2021 року направив до суду відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що позивачем не надано доказів загрози життю і здоров'ю людей та не ненаведено підстав, в силу яких на ТОВ «Бісан - Інвест» може бути покладено зобов'язання знеструмити електрощити та накласти печатки на вхідні двері і головний щит будівлі.
19 липня 2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подано відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На підставі наказу від 28 січня 2021 року №79 Головного управління ДСНС України у м. Києві та посвідчення № 225 від 29 січня 2021 року, останнім проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання (Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісан - Інвест») вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт №121 від 19 лютого 2021 року, яким встановлено наступні порушення:
- розділ II, п.21 ППБУ - не надано затверджену у встановленому порядку проектну документацію на проведення реконструкції будівлі.
- розділ III, п.2.3. ППБУ - вхідні двері в готельні номери не виконані з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 в порушення вимог п. 9.16. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі.»
- розділ III, п.2.3. ППБУ - двері підсобних приміщень не виконані протипожежними 3 класом вогнестійкості не менше ЕІ 30.
- розділ III, п.2.3. ППБУ - не встановлені в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття пристрої проти поширення вогню.
- розділ III, п.2.16. ППБУ - глухі грати на деяких вікнах приміщень першого поверху, де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозємними.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - зовнішні металеві сходи не доведені до нормованої межі вогнестійкості.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - евакуація людей з приміщень другого та вище поверху передбачено по сходах типу С 3.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - при влаштуванні зовнішніх відкритих сходів типу С 3 не передбачено заходи щодо снігозахисту, а також запобіганню обледенінню.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах на всіх поверхах при двосторонньому відкриванні дверей з приміщень в коридор менше нормованої в порушення вимог п. 5.27, 5.28 ДБН В. 1.1.7-2002 «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА».
- розділ III, п.2.27 ППБУ - евакуаційні виходи з приміщень не забезпечені замками, що легко відчиняються з середини.
- розділ III, п.2.27 ППБУ - двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівель (хол першого поверху).
- розділ III, п.2.30. ППБУ - в сходовій клітці встановлено прилад опалення, на висоті менше 2,2м від поверхні проступів та сходовій площадці.
- розділ III, п.2.32. ППБУ - не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення.
- розділ III п. 2.37. ППБУ - двері, що ведуть на сходову клітину з поверхів не обладнані пристроями для самозачинення дверей.
- розділ IV, п.2.18., п. 2.22. ППБУ - не передбачено автоматичне блокування електроприймачів систем вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації.
- розділ V, п.1.2 глави 1 ППБУ - приміщення не обладнано адресною системою пожежної сигналізації з встановленням виносного пристрою індикації про пожежу.
- розділу VI п. 5.1 глави 5 ППБУ - у житлових номерах для тимчасового проживання людей не вивішено на видимих місцях стислу пам'ятку для мешканців про правила пожежної безпеки.
- розділу VI п. 5.6 глави 5 ППБУ - черговий персонал готелю з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об'єктів не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі.
- стаття 20, п 3 КЦЗУ - інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено на видному місці.
У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в період з 05.07.2021 року по 09.07.2021 року проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки № 736 від 09.07.2021 року.
Так, актом №736 від 09.07.2021року виявлені наступні порушення, які не було усунуті відповідачем, які зазначені в акті № 121 від 19.02.2021 року.
- розділ III, п.2.3. ППБУ - вхідні двері в готельні номери не виконані з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 в порушення вимог ДБН В.2.2-20.
- розділ III, п.2.3. ППБУ - двері підсобних приміщень не виконані протипожежними 3 класом вогнестійкості не менше ЕІ 30.
- розділ III, п.2.3. ППБУ - не встановлені в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття пристрої проти поширення вогню.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - зовнішні металеві сходи не доведені до нормованої межі вогнестійкості.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - евакуація людей з приміщень другого та вище поверху передбачено по сходах типу С 3.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - при влаштуванні зовнішніх відкритих сходів типу С 3 не передбачено заходи щодо снігозахисту, а також запобіганню обледенінню.
- розділ III, п.2.23. ППБУ - ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах на всіх поверхах при двосторонньому відкриванні дверей з приміщень в коридор менше нормованої.
- розділ IV, п.2.18., п. 2.22. ППБУ - не передбачено автоматичне блокування електроприймачів систем вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації.
- розділ V, п.1.2 глави 1 ППБУ - приміщення не обладнано адресною системою пожежної сигналізації з встановленням виносного пристрою індикації про пожежу.
Тобто, вказані порушення можуть створювати і небезпеку життю та здоров'ю людей.
Доказів усунення всіх встановлених Актом №121 від 19.02.2021р.порушень, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.
Таких відомостей не містять і матеріали адміністративної справи.
Водночас, щодо неусунутих порушень, відповідач в акті зазначає, що порушення будуть усунуті за наявності фінансування.
Разом з тим, суд зазначає, що недостатність фінансування не може бути визнано поважною причиною недотримання законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, оскільки таке законодавство не диференціює вимоги до суб'єктів у приватній та державній сферах та встановлює однакові нормативні вимоги для всіх.
Так, пункт 2 розділу І ППБУ вказує, що правила пожежної безпеки є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Враховуючи те, що відповідач є суб'єктом господарювання, то відповідно до частини другої статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника, а забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
Встановлені у цій справі порушення, є такими порушеннями протипожежних норм, що дійсно можуть створювати загрозу життю та/або здоров'ю людей за об'єктивним критерієм.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі навчання. Такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.
Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Таким чином, суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.
2.Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації готелю "Видубичі" шляхом зобов'язання ТОВ "Бісан - Інвест" (юридична адреса: Україна, 01013, місто Київ, вул. Промислова буд.4, код ЄДРПОУ 337375010) знеструмити електрощити та накласти печатки на вхідні двері і головний електрощит будівлі, розташованої за адресою: вул. Промислова 2 у Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
3.Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Амельохін