ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2021 року м. Київ № 640/20551/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС ум. Києві
проскасування індивідуальної податкової консультації,
ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС ум. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДПС України Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020 №2811/к/26-15-33-18-12-ІПК;
- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДПС України Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 №2869/к/26-15-33-18-12-ІПК
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено обмежень щодо включення адвокатам , який здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, які пов'язані з провадженням такої діяльності, лише вказано, що зазначені витрати повинні бути пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документального, висновок відповідача, що витрати, пов'язані з придбанням технічного обладнання та меблів не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позов не подав.
Згідно частини п'ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Адвокат Кравченко Вікторія Володимирівна з 21.03.2019 зареєстрована як фізична особа. Що здійснює незалежну професійну діяльність та є платником єдиного внеску.
10 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДФС у м. Києві із запитом на індивідуальну податкову консультацію, в якому просила надати роз'яснення щодо запитань:
«- Чи відносяться придбане технічне обладнання (монітор, клавіатура, системний блок, дротова миша, планшет, ноутбук) до терміну «технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката, обслуговування технічного обладнання»?
- Чи маю я право віднести як витрати суми сплачених грошових коштів за придбане технічне обладнання (монітор, клавіатура, системний блок, дротова миша, планшет, ноутбук)?».
09 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДФС у м. Києві із запитом на індивідуальну податкову консультацію, в якому просила надати роз'яснення щодо запитань:
«- Чи відносяться меблі для облаштування офісу (столи, шафи, крісла, пенали, тощо), мобільний телефон, фотоапарат, портативний ксерокс, веб-камера, металева шафа, вогнестійкий сейф да терміну «технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката, обслуговування технічного обладнання»?
- Чи маю я право віднести як витрати суми сплачених грошових коштів за придбані меблі для облаштування офісу (столи, шафи, крісла, пенали, тощо), мобільний телефон, фотоапарат, портативний ксерокс, веб-камера, металева шафа, вогнестійкий сейф?».
Листом від 13.07.2020 №2811/К/26-15-33-18-12-ІПК «Податкова консультація», Головним управлінням ДПС у м. Києві на запит про надання індивідуальної податкової консультації від 10.05.2020, зазначено, витрати, понесені на придбання технічного обладнання, зазначеному у зверненні, не можуть бути враховані при визначені сукупного чистого доходу.
Листом від 14.07.2020 №2869/К/26-15-33-18-12-ІПК «Податкова консультація», Головним управлінням ДПС у м. Києві на запит про надання індивідуальної податкової консультації від 09.06.2020, зазначено, витрати на придбання меблів та придбання технічного обладнання не відносяться до переліку витрат, затвердженого наказом №1185, та відповідно не можуть бути враховані при визначені сукупного чистого доходу фізичними особами при здійсненні незалежної адвокатської діяльності.
Не погоджуючись з вказаними податковими консультаціями, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 52.1 та пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Положеннями 1, 2 пункту 53.2. статті 53 Податкового кодексу України визначено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Згідно пп. 14.1.226 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно п. 178.1 статті 178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Згідно п. 178.2 статті 178 Податкового кодексу України, доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п. 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Згідно п. 178.6 статті 178 Податкового кодексу України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Згідно п. 178.7 статті 178 Податкового кодексу України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
З матеріалів справи вбачається, позивач звертаючись до податкового органу із запитом про надання індивідуальних податкових консультацій ставив питання щодо можливості віднесення до складу його витрат суми сплачених грошових коштів за придбані технічне обладнання (монітор, клавіатура, системний блок, дротова миша, планшет, ноутбук), меблі для облаштування офісу (столи, шафи, крісла, пенали, тощо), мобільний телефон, фотоапарат, портативний ксерокс, веб-камера, металева шафа, вогнестійкий сейф
В свою чергу, оскаржуваними податковими консультаціями позивачу повідомлено, що понесені витрати на придбання ним технічного обладнання та меблів не можуть враховуватись особою при визначенні сукупного чистого доходу.
При цьому, вказані висновки податкового органу обґрунтовувались посиланнями на узагальнюючі податкові консультації, що затверджені наказом Міндоходів від 30 грудня 2013 року № 877 та наказом ДПС України від 24 грудня 2012 року № 1185.
Так, у вказаній узагальнюючій податковій консультації, що затверджені наказом Міндоходів від 30 грудня 2013 року № 877 зазначено, до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:
- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
- оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- придбання канцелярського приладдя;
- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- програмне забезпечення;
- поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
- витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.
Між тим, відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24грудня 2012 року № 1185, вбачається, що з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону України «Про нотаріат», а також наведено невичерпний орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного доходу.
На переконання суду, вказані узагальнені консультації мають рекомендаційний характер, і наведені у них переліки не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до необхідних витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони відповідають вимогам п. 178.3 ст. 178 ПК України.
При цьому, суд вважає, що з огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 ПК України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.
З системного аналізу зазначеного, вбачається висновок, витрати, понесені позивачем у зв'язку з придбанням меблів для облаштування офісу та технічного обладнання, в тому числі комп'ютерної та іншої техніки, пов'язані з впровадженням позивачем незалежної професійної діяльності як адвокатом та можуть бути віднесені до складу його витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що надані відповідачем податкові консультації не узгоджуються з нормами чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДПС у м. Києві від 13.07.2020 №2811/к/26-15-33-18-12-ІПК.
3. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 №2869/к/26-15-33-18-12-ІПК.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян