ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2021 року м. Київ № 640/2803/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36),
Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-
а)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Київської міської ради (далі по тексту також - Київрада, відповідач-1), Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (надалі по тексту також - відповідач-2), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту також - відповідач-3), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом №4/93 від 26 лютого 2019 року в частині пункту 10.9.4 про відхилення проекту рішення Київської міської ради від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 »;
- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за власним підписом поставити на оригіналі проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 » від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР, навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради», та навпроти назви інших постійних комісій відмітку «підтримано в порядку частини 5 статті 30 Регламенту Київської міської ради»;
- зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:066:0237, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що відповідачі та їх структурні підрозділи як органи місцевого самоврядування, реалізовуючи свої повноваження щодо розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, зобов'язані керуватися не лише Регламентом Київської міської ради, а й нормами Земельного кодексу України, яким визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Додатково представник позивача стверджувала, що посилання Київської міської ради на те, що Постійною комісією не було погоджено проект рішення є безпідставними, оскільки законодавством закріплено обов'язок ради на пленарному засіданні розглянути проект рішення та прийняти рішення або про передачу земельної ділянки, або про відмову у передачі, відтак погодження чи непогодження такого проекту рішення Постійними комісіями, до компетенції яких не віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, не може нівелювати такий обов'язок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом №4/93 від 26 лютого 2019 року в частині пункту 10.9.4 про відхилення проекту рішення Київської міської ради від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 ».
У відзиві на адміністративний позов представник Київської міської ради зазначив, що протокол постійної комісії не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, а тому не може вважатися актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому не породжує для позивача правових наслідків та, відповідно, не порушує його права та інтереси.
Водночас, Київська міська рада вважає обґрунтованим висновок Постійної комісії про невідповідність проекту рішення Київської міської ради про передачу позивачу у власність земельної ділянки, зауважуючи, що вирішення питання регулювання земельних відносин належить до виключних повноважень Київської міської ради, що здійснюється нею на її пленарних засіданнях.
Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на позовну заяву вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та відповідно до законодавства. При цьому, стверджував, що згідно норм Регламенту КМР та КМДА Департамент не наділений правом проставляти підписи на оригіналах проектів рішень Київської міської ради, а також відмітки відповідно до статті 30 Регламенту КМР, оскільки суб'єктом подання зазначених норм є заступник голови, до відання якого відносяться питання землекористування.
У відповіді на відзив позивач висловив свою незгоду з доводами Київської міської ради стосовно того, що оскаржуване рішення Постійної комісії про відхилення проекту рішення Київської міської ради про передачу йому у власність земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також вказав на те, що це рішення унеможливлює розгляд Київською міською радою на її пленарному засіданні проекту рішення про передачу йому у власність земельної ділянки, що призвело до обмеження його права на отримання цієї земельної ділянки у власність.
З огляду на викладене, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує клопотання про прискорення розгляду даної справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2016 року позивач як учасник бойових дій (учасник антитерористичної операції) звернувся до Київської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яку Київською міською радою зареєстровано за №08/В-2953 (справа К-26658).
14 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомив Київську міську раду про розробку документації із землеустрою, оскільки в місячний термін з дня реєстрації заяви №08/В-2953 від 11 березня 2016 року Київська міська рада не надала ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані вмотивованої відмови у його наданні.
У зв'язку з наведеним, 14 квітня 2016 року позивач замовив розроблення документації із землеустрою без отримання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 шляхом укладення з останнім договору №14/04-16 на створення/передачу технічної документації.
13 травня 2017 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено висновок №16-1605-В про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва.
13 березня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві позивачу погоджено проект землеустрою без зауважень та складено висновок №2149/0/80-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .
У подальшому, 30 серпня 2018 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 (справа А-22511), який направлено для подальшого розгляду до відповідних комісії Київської міської ради.
Проектом указаного рішення передбачалося, зокрема:
- внести зміни до «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста», затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, виключивши з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 р. (таблиця № НОМЕР_1 "Біля села Чапаєвка") земельну ділянку площею 0,0874 га у АДРЕСА_2 ;
- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.01 справа №А-22511);
- передати громадянину ОСОБА_1 , за умови виконання пунктів 4 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 8000000000:90:066:0237) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 із земель комунальної власності територіальної власності міста Києва.
Згідно з протоколом засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 15.05.2018 №12/74, вирішення питання щодо розгляду вищевказаного проекту рішення Київської міської ради відкладено.
Відповідно до протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 26 лютого 2019 року №4/93, за наслідками розгляду згаданого проекту рішення Київської міської ради цей проект відхилено у зв'язку з тим, що земельна ділянка відноситься до озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зелених насаджень зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381 (зі змінами).
Листом від 05 серпня 2019 року №08/28/281-1207 Постійною комісією повідомлено про результати розгляду проекту рішення Київської міської ради та причини його відхилення.
Незгода позивача із відхиленням проекту рішення Київської міської ради ПР-17218 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Частиною першою та шостою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За змістом частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
За змістом статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 46 та частиною п'ятнадцятою статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Ураховуючи вищевикладене, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та від її імені і в її інтересах здійснює функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, в тому числі і з вирішення питань про надання землі у власність громадянам.
Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради встановлено Регламентом Київської міської ради (далі - Київрада), затвердженим рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579 (далі також - Регламент).
Відповідно до частин першої, п'ятої та десятої статті 11 Регламенту постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та актів її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради є підзвітними Київраді та відповідальними перед нею.
Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
За результатами опрацювання питань постійні комісії Київради більшістю голосів від загального складу комісії приймають висновки і рекомендації, що викладаються у протоколі засідання комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості виконання ним своїх обов'язків протокол підписується першим заступником, заступником голови, а у разі їх відсутності - членом постійної комісії, що головував на засіданні. У разі відсутності секретаря комісії або неможливості виконання ним своїх обов'язків протокол підписується першим заступником, заступником голови, а в разі їх відсутності - визначеним комісією членом постійної комісії.
Згідно з частиною першою та четвертою статті 26 Регламенту постійні комісії Київради виступають суб'єктами подання проектів рішень.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Регламенту суб'єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та інші постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.
Частиною першою статті 30 Регламенту визначено, що постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким:
1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його;
2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями";
3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
Як встановлено судом Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування щодо проекту рішення про надання позивачу у власність земельної ділянки є профільною постійною комісією Київської міської ради.
За приписами частини шостої статті 30 Регламенту профільна постійна комісія протягом тридцяти п'яти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким:
1) підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його;
2) підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями";
3) за згодою суб'єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення;
4) відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб'єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії.
Ураховуючи викладене, Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування наділена повноваженнями давати відповідний висновок, зокрема, щодо відхилення проекту рішення Київської міської ради з відповідним обґрунтуванням.
Як установлено судом, Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування за результатами опрацювання прийняла рішення про відхилення проекту рішення Київської міської ради від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 ", виклавши свій висновок про мотиви такого відхилення у протоколі засідання від 26 лютого 2019 року №4/93.
Так, зокрема, проект відхилено з огляду на те, що земельна ділянка, про яку йдеться в проекті рішення, відноситься до озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381 (зі змінами).
Викладення мотивів відхилення проекту рішення Київської міської ради в протоколі Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 26 лютого 2019 року №4/93 спростовує доводи позивача про їх відсутність.
Матеріалами справи підтверджується, що розгляд вищевказаною Постійною комісією згаданого проекту рішення Київської міської ради відбувся з порушенням установленого частиною шостою статті 30 Регламенту тридцяти п'ятиденного строку для його прийняття. Так, проект рішення зареєстровано у Київській міській раді 30 серпня 2018 року, а його розгляд відбувся 26 лютого 2019 року, тобто майже через півроку з дня реєстрації.
Частиною одинадцятою статті 30 Регламенту передбачено, що у разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов'язана на вимогу суб'єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб'єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку ч.11 ст.30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку ч.5 ст.30 Регламенту".
Таким чином, проставлення відмітки "підтримано" на відповідному проекті рішення міської ради, дійсно, є можливим у випадку якщо проект рішення не було розглянуто відповідною постійною комісією у визначений статтею 30 Регламенту строк.
Зважаючи на те, що Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування упродовж установленого частиною шостою статті 30 Регламенту строку не було розглянуто проект вищевказаного рішення Київської міської ради та прийнято за результатами такого розгляду відповідне рішення, суд погоджується з доводами позивача, що такий проект рішення уважається підтриманим вищевказаною Постійною комісією відповідно до частини одинадцятої статті 30 Регламенту, незважаючи на прийняття Комісією поза межами цього строку рішення про його відхилення.
За наведених обставин суд також погоджується з доводами позивача про обов'язок суб'єкта подання проекту рішення Київської міської ради, яким наразі є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самостійно за власним підписом проставити на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку ч.11 ст. 30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку ч.5 ст. 30 Регламенту".
Відповідно до частини першої статті 31 Регламенту управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб'єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення:
1) погоджує проект рішення Київради та підписує його;
2) погоджує проект рішення Київради з наданням письмових рекомендацій; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "з рекомендаціями";
3) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "правовий висновок".
Частиною третьою статті 31 Регламенту визначено, що якщо проект рішення було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради суб'єктом подання у порядку, передбаченому частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту, та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проект рішення разом із відповідними письмовими рекомендаціями управління (у разі наявності) не пізніше наступного дня після погодження направляється суб'єкту подання. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.
Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 31 Регламенту:
- якщо за результатами опрацювання проекту рішення, поданого суб'єктом подання у передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту випадках, управління правового забезпечення діяльності Київради надало правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства, проект рішення разом із відповідним правовим висновком не пізніше наступного дня після прийняття такого правового висновку направляється суб'єкту подання. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради;
- якщо управління правового забезпечення діяльності Київради протягом строку, відведеного для опрацювання проекту рішення, не прийняло жодного з передбачених частиною першою цієї статті 31 Регламенту рішень, проект рішення вважається погодженим управлінням правового забезпечення діяльності Київради. В такому випадку управління правового забезпечення діяльності Київради не пізніше наступного дня після закінчення встановленого частиною першою цієї статті 31 Регламенту строку зобов'язане направити проект рішення суб'єкту подання. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради. В такому випадку суб'єкт подання самостійно за своїм підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління відмітку "погоджено в порядку ч. 8 ст. 31 Регламенту".
Зі змісту викладених вище приписів Регламенту вбачається, що передачі проекту рішення для розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради після проставлення суб'єктом подання проекту рішення Київської міської ради відмітки на цьому проекті "підтримано в порядку ч.11 ст.30 Регламенту" має передувати його розгляд управлінням правового забезпечення Київської міської ради упродовж визначеного Регламентом строку.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Рисовський проти України" (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування".
Принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
За відсутності доказів проставлення Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згаданої вище відмітки на проекті рішення Київради від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 » та передачі цього проекту рішення на розгляд до управління правого забезпечення Київської міської ради, тобто дотримання названим Департаментом норм Регламенту, вимога позивача про зобов'язання Київської міської ради прийняти рішення про передачу позивачу земельної ділянки, на думку суду, є передчасною, тому задоволенню не підлягає.
При цьому, відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 статтю 6 п.1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачами як суб'єктами владних повноважень покладений на них обов'язок доказування не виконано, а відтак враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є частково обґрунтованими, а встановлених судом обставин достатню для часткового їх задоволення судом.
Підстави для вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у зв'язку із частковим задоволенням позову у суду відсутні, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за власним підписом поставити на оригіналі проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 » від 30 серпня 2018 року №08/231-2612/ПР, навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради», та навпроти назви інших постійних комісій відмітку «підтримано в порядку частини 5 статті 30 Регламенту Київської міської ради», якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук