Справа № 703/2147/21
2/703/1206/21
11 листопада 2021 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Биченка І.Я.
за участю
секретаря судового засідання Литвин Т.Г.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,
установив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 від утримання дітей ухиляється, добровільно матеріальної допомоги не надає, тому просила стягувати з нього аліменти на їх утримання у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно.
В судове засідання позивач не з'явилась, в направленій на адресу суду заяві просила розглядати справу у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно перебуває з позивачем у зареєстрованому шлюбі, однак вони проживають окремо. В нього відсутні кошти для сплати аліментів. Він не працює і у нього немає будь-якого іншого доходу. Крім того, він змушений сплачувати кошти на погашення кредиту.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 11 вересня 2009 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Як встановлено із свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з довідкою виконкому Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 22.04.2021 діти проживають разом з матір'ю. Наведений факт, також, визнав відповідач в ході розгляду справи.
Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі статтею 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як встановлено з ч. 2, 3 ст. 182 України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В судовому засідання відповідач не заперечував факт свого батьківства, а також наявності у нього обов'язку по утриманню дітей. Однак, просив відмовити в позові з тих підстав, що у нього відсутні кошти для сплати аліментів, а також наявна необхідність по сплаті коштів за кредитним договором.
Однак, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження його неспроможності працювати за станом здоров'я. Відсутність постійного заробітку не звільняє відповідача, як батька, від виконання свого обов'язку щодо утримання дітей.
Також слід зауважити, що незважаючи на відсутність офіційного джерела доходів, відповідач, за його твердженням, сплачує кошти за кредитними зобов'язаннями.
Суд зазначає, що обов'язок утримувати дітей - це найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Відповідач зобов'язаний виконувати обов'язок по утриманню дитини нарівні з позивачкою.
З врахуванням того, що діти перебувають на утримані матері та того, що батьки в добровільному порядку не домовились про участь в їх утриманні, наявні підстави для стягнення аліментів в примусовому порядку.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, який підлягає до стягнення, суд перш за все виходить із інтересів дітей та можливостей платника аліментів.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
А тому, суд вважає за можливе стягувати аліменти на утримання дітей в тому розмірі, що просить позивач.
При цьому, судом враховано, що зазначений позивачем розмір аліментів на трьох і більше дітей чинним законодавством фактично визначений як сталий, оскільки передбачає можливість видачі судового наказу у безспірному порядку саме в тому розмірі, що просить позивач, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного та ст. 110, 112, 180, 181, 182 СК України, керуючись ст. 81, 141, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволити повністю.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 08 липня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 908 грн. 00 коп. судового збору.
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення буде виготовлене у повному обсязі протягом 5 днів з дати проголошення вступної та резолютивної його частини.
Повний текст виготовлено15 листопада 2021 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя І.Я. Биченко