Справа № 333/7904/21
Провадження № 2/333/4544/21
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
Представник позивача - адвокат Кузьмінов Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця» відповідно до якого просить суд:
- скасувати наказ (розпорядження) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» № НОК-1684/ОС від 13.10.2021 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 18.10.2021 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного відділу структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця»;
- стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середньомісячні заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2021 року по день поновлення на роботі у розмірі 1419,57 за кожний робочий день;
- стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 90000 грн.;
- стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу.
Розглянувши вказаний вище позов, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем відповідно до позовної заяви заявлено дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
У позові представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а саме, що позивачі в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) пільги не поширюються і на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 відповідно до заявлених вимог у позовній заяві звільнений від сплати судового збору лише за вимоги про скасування наказу (розпорядження) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» № НОК-1684/ОС від 13.10.2021 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з 18.10.2021 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного відділу структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця.
Інші вимоги підлягають сплаті судового збору відповідно до ставок визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 гривень.
За подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає сплаті судовий збір відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення вимог даної статті, позивачем не зазначено: ціну позову щодо позовної вимоги майнового характеру; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Згідно описової частини позовної заяви, позивач заявляє про стягнення з відповідача на його користь суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за 20 робочих днів у розмірі 28391,40 грн. (у період з 19.10.2021 р. по 15.11.2021 р.)
Таким чином розмір судового збору із заявленої вимоги становить 908 грн.
Крім того пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року. Зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою. Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року та відповідно пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином розмір судового збору із заявленої вимоги становить 908 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог майнового або немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру відповідно до ставок визначених ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» і надати суду відповідне підтвердження.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175,177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація в апараті відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити позивачу та представнику позивача.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська