16 листопада 2021 р. справа № 400/6162/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув а порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34,Миколаїв,54034,
про:визнання протиправним та скасування припису від 15.07.2021 № 425-ДК/0186 Пр/03/01/-21,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис №425/ДК/0186 Пр/03/01/-21 від 15.07.2021 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем жодним з наданих документів перевірки не підтверджено факт самовільного використання позивачем зазначених у приписі земельних ділянок. Акти були складені відповідачем за відсутності позивача та не були йому вручені, про розгляд справи про адміністративне правопорушення йому не було відомо. Відповідачем не ідентифіковано та не встановлено належним чином земельну ділянку, що перевірялась.
Ухвалою від 05.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що під час перевірки за участю свідків встановлено самовільне використання позивачем земельних ділянок, що відображено в акті перевірки, відтак спірний припис є правомірним.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.05.2021 р. №382-ДК відповідачем здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки стосовно земель сільськогосподарського призначення в межах території Дорошівської сільської ради Дорошівської ОТГ Вознесенського району Миколаївської області.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що частини земельних ділянок з кадастровими номерами 482208260005:0001130 та 4822082600:05:000:0086, засіяно власник суміжної земельної ділянки (позивач) без без наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021 №425-ДК/186/АО/10/01/-21 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельна ділянка від 23.06.2021 р. №425/ДК/461/АП/09/01-21.
На підставі висновків перевірки відповідачем складено припис від 15.07.2021 р. №425-ДК/0186/Пр/03/01-21, в якому зазначено, що використання земельних ділянок здійснюється шляхом наявності посівів, без документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом “б” статті 211 Земельного кодексу України та статтею 53-1 КУпАП, у зв'язку з чим від позивача вимагається від позивача усунути виявлене правопорушення у тридцяти денний строк.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України , державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963 (далі Закон №963).
Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Статтею 4 Закону №963 передбачено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 5 Закону №963, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Положеннями ст.6 Закону №963 визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Статтею 9 Закону №963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів серед іншого здійснюються шляхом проведення перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.
Згідно із ст. 10 цього Закону, державні інспектори у сфері державного контролюза використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
Згідно підпункту 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Таким чином, до повноважень Держгеокадастру входить здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтями 125,126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В абз. 7 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Згідно пункту "б" частини 1 статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
В свою чергу, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними ( ст. 1 Закону №963 ).
Таким чином, будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 817/1337/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 1940/1655/18.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №425/ДК/0186П/07/01-21 від 15.07.2021 р. при перевірці дотримання вимог земельного законодавства посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області встановлено, що позивач використовує самовільно без оформлення належним чином документів в межах території Дорошівської сільської ради Дорошівської ОТГ, частину земельної ділянки кадастровий номер 4822082600:05:000:1130 загальною площею (приблизно) 3,3000 га та частину земельної ділянки за кадастровим номером 4822082600:05:000:0086 площею приблизно 1,3000 га, що є порушенням, ст.125, 126 Земельного кодексу України. Також, в протоколі відповідачем було повідомлено позивача про розгляд спраи про адміністративне правопорушення 26.07.2021 р. о 10:00 год.
Необхідно зазначити, що встановлення Держгеокадастру самовільного зайняття земельної ділянки є, зокрема, констатацією факту того, що землекористувач не володіє належними документами, вимога щодо яких передбачена чинним законодавством, а також не залежить від добросовісності чи недобросовісності дій суб'єкта щодо використання цієї земельної ділянки, зокрема, у зв'язку з неоформленням її у встановленому порядку.
Крім того, необхідно вказати, що 26.07.2021 уповноваженою відповідачем особою винесено постанову №425-ДК/0198По/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивачем не надано доказів скасування вищезазначеної постанови рішенням суду, а також до суду не надано доказів отримання позивачем акта на право користування земельною ділянкою або іншого правовстановлюючого документа, виданого та зареєстрованого відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Крім того, судом враховано, що факт самовільного зайняття земельної ділянки встановлено за участю головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель У Братському Вознесенському, Єланецькому, Новооденському районах та м. Вознесенську управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Алдошиної Г.В., начальника відділу архітектури, земельних відносин та житлово - комунального господарства Дорошівської ОТГ та у присутності головного лісничого Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство».
При цьому, позивачем не надано жодного доказу на спростування встановлено відповідачем факту самовільного зайняття земельної ділянки, що була об'єктом перевірки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34,Миколаїв,54034 39825404) про визнання протиправним та скасування припису від 15.07.2021 № 425-ДК/0186 Пр/03/01/-21.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич