16 листопада 2021 р. справа № 400/6214/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі- відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні в період з 29.01.2020 р. по 06.11.2020 р. включно розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатку 1,14 вказаної постанови; зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача та доплатити останньому за період з 29.01.2020 р. по 06.11.2020 р. включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4880 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1510 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-1Х "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 29.01.2020 по 06.11.2020 р. включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу в період з 29.012020 р. по 06.11.2020 р. 4880 грн на місяць, з 01.01.2021 р. по 06.11.2020 4880 грн на місяць, та розміру окладу за військовим званням з 29.01.2020 р. по 06.11.2020 р. 1510 грн на місяць, з 29.01.2021 р. по 06.11.2020 р. 1510 грн на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-1Х "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 4880 грн та розміру окладу за військове звання 1510 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-1Х "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 статті 15 закону № 2011-ХІІ у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день його звільнення обчислених із розмірів його посадового окладу 4880 грн. на місяць, та розміру окладу за військове звання 1510 грн. на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-1Х "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно у період проходження ним військової служби з 29.01.2021 р. по 06.11.2020 р. нараховував та виплачував йому грошове забезпечення та усі інші його складові виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018. На думку позивача, після набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі N 826/6453/18 від 29.01.2020, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", необхідно керуватися положеннями попередньої редакції п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалою від 09.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі N 826/6453/18 від 29.01.2020, яким визнано протиправним та нечинним пункт 6 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, не тягне за собою поновлення дії акту, що регулював відповідні відносини раніше, враховуючи, що ця норма була в редації ще до набрання постановою КМУ чинності. Додатково, вказує, що нових нормативно-правових актів які б урегульовували спірне питання Кабінетом Міністрів України також не приймалось. Із урахуванням викладеного відповідач не вбачає обов'язку на вимогу позивача здійснювати перерахунок та доплату основних та додаткових складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704. Відповідач вважає, що у межах спірних правовідносин діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи спір, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2020 №240 позивача звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу частини з 06.11.2020 та виплачено належні йому на час звільнення грошові суми та компенсації.
Однак, не погоджуючись із обчисленням розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, здійсненим відповідачем за період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 29.01.2020 р. по 06.11.2020 р., виходячи із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначення єдиної системи їх соціального та правового захисту встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011).
Частиною 1 ст. 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011).
Частиною 4 ст. 9 Закон № 2011 визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
На виконання вищезазначеної норми 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704).
Зазначеною постановою затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови N 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак дана норма у своїй первинній редакції застосованою не була та діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року N 103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови N 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови N 704 викладено у новій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, на момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови N 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Проте, з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови N 103 (яким пункт 4 постанови N 704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі N 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
На підставі викладеного, позивач вважає, що починаючи з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями повинні визначатися у редакції пункту 4 Постанови №704, чинному на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак з такими доводами позивача суд не погоджується.
Так, за змістом п. 4 постанова КМУ № 704 в первинній редакції (до набрання цією постановою чинності) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто, п. 4 постанови КМУ № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, що складає 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, отже у випадку, коли у календарному році, в якому застосовуються положення пункту 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року є меншим 50% розміру мінімальної заробітної плати, то розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року як розрахункова величина не застосовується.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідно до п 4 постанови КМУ № 704 в первинній редакції єдиною розрахунковою величиною для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути саме прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, оскільки норма права не може застосовуватись вибірково лише в певній частині, а повинна тлумачитись в цілому у сукупному взаємозв'язку.
З урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року № 294-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного року є меншим, ніж 50% розміру мінімальної заробітної плати, а тому не може бути застосований як розрахункова величина для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями за пунктом 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Суд також звертає увагу, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2019 року у зразковій справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 р. ІІ Закону № 1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що норма п. 4 постанови КМУ № 704 в первинній редакції в контексті спірних правовідносин не підлягає застосуванню у 2020 році, виходячи із визначених у частині 3 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.09.2021 року у справі № 480/5496/20.
Так, у цій постанові Верховний Суд наголосив на тому, що при застосування положень пункту 4 постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін постановою КМУ № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
При цьому, суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі № 480/5496/20, крім іншого, скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 року, у якій апеляційний суд дійшов до висновку про те, що з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, у позивача (з урахуванням вимог апеляційної скарги про незастосування при розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати) виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі № 400/1214/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 року у справі № 400/1214/21.
Зі змісту вказаної ухвали слідує, що як на підставу касаційного оскарження позивач посилався на те, що з 29.01.2020 у зв'язку з відновленням дії попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, набув право на обчислення розміру грошового забезпечення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у справі № 400/1214/21 зазначив, що розглядаючи питання надання військовослужбовцям оновленої довідки після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, якою визначено протиправним та нечинним окремі положення постанови КМУ № 103, Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 року у справі № 520/5794/2020 сформулював правову позицію, відповідно до якої згідно з постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі відповідають такій правовій позиції та Суд не вбачає підстав для відступу.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо застосування відповідачем Приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, при виплаті позивачу грошового забезпечення то, в цьому разі суд наголошує на тому, що дійсно, такі Додатки 1 та 14, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
Разом із тим, у зв'язку з набранням чинності пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року N 103, згадані вище Примітки не були приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови № 704.
Водночас, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Отже, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права, що власне і випливає із п. 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич