16 листопада 2021 р. справа № 400/2768/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:1. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , 2. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 ,
про:визнання протиправними та скасування наказів від 05.03.2021 № 51 в частині, від 15.03.2021 № 50 в частині; поновлення на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Командування Військово - Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі-відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №51 від 05.03.2021 р. в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби у запас п.п. «б» (за станом здоров'я) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» старшого лейтенанта ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №50 від 15.03.2021 р. в частині виключення зі списків особового складу частини старшого лейтенанта ОСОБА_1 ; поновити позивача на посаді рівнозначній посаді командиру взводу технічного забезпечення групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 відповідно до отриманої освіти та військово - облікової спеціальності з часу звільнення; стягнути з відповідача 1 на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі протиправно прийняли накази про його звільнення та виключення зі списків особового складу військової частини, адже він виявив бажання проходити службу надалі і його захворювання пов'язане з проходженням військової служби і з захистом Батьківщини, тобто відповідачами порушено п. 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008.Також, позивач зазначив, що відповідачами порушено п. 236 цього положення, адже з ним не було проведено співбесіду, на час її призначення позивач був відсутній у військовій частині.
Ухвалою від 27.04.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву.
Від відповідача 1 надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивача правомірно звільнено з військової служби за станом здоров'я, рішення щодо звільнення військовослужбовців з військової служби є дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, під час процедури звільнення відповідачем було дотримано вимоги Положення, а посилання позивача на відсутність під час проведення бесіди у військовій частині не відповідає дійсності, що підтверджується відповідними доказами.
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та повністю підтримано позицію відповідача 1.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи спір, суд встановив наступне.
31.10.2017 р. відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №251 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
13.10.2020 р. відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2020 р. №213 позивача з 13.12.2020 р. направлено у шпиталь, Головного військового клінічного госпіталю м. Київ.
22.12.2020 р. згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №265 позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків.
31.12.2020 р. у зв'язку із ліквідацією 36 окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 , позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України із залишенням на всіх видах забезпечення та в списках особового складу військової частини НОМЕР_1 .
05.03.2021 р. наказом командувача Військово - орських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №51 припинено (розірвано) контракт та звільнено позивача з військової служби у запас за підпунктом «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
15.03.2021 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 №50 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позивач не погоджуючись із своїм звільненням звернувся до суду з даним позовом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби відбувається відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі-Закон № 2232).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з п.п. б п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону №2232, Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
Згідно із ч.3 ст.24 Закону №2232 закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч.7 ст.26 Закону №2232 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі-Положення №1153).
Відповідно до п. 240 Положення №1153, Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.
Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Рішення про дальше проходження військової служби військовослужбовцями, яких визнано обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець, на підставі відповідних клопотань. Після прийняття рішення про продовження проходження військової служби зазначені військовослужбовці можуть бути звільнені з військової служби на загальних підставах.
Згідно п. 241. Військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених пунктами "б", "в", "д" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г" пункту 1, підпунктами "а", "б" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "к" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п'ятої, підпунктами "а", "б", "в" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них. Військовослужбовці за наявності підстав, передбачених підпунктами "й" або "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", звільняються з військової служби не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня подання рапорту на звільнення.
Відповідно до п. 236 Положення 1153, військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення.
Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.
З огляду на вищезазначені норми, питання щодо звільнення військовослужбовця за станом здоров'я (визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності) та за умови бажання проходження служби в подальшому, належить до дискреційних повноважень відповідача 1, однак з дотримання процедури щодо проведення бесіди.
Так, підставою для розгляду питання щодо звільнення позивача стало свідоцтво про хворобу №981 від 30.11.2020 р., направленого за вих. №3412 ВІД 16.12.2020 р., відповідно до якого позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, що є підставою для звільнення відповідно до пп. Б п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону №2232.
На виконання вимог п. 236 Положення №1153, відповідачем 23.12.2020 після прибуття позивача з лікування (наказ №265 від 22.12.2020 р.) було проведено бесіду з питань його звільнення за станом здоров'я, що підтверджується аркушем бесіди від 23.12.2020 р. та підписом позивача (т. 2 а. с. 22). В подальшому після повернення позивача з лікування (02.02.2021 р. наказ №22), відповідачем повторно проведено бесіду з питань звільнення, що підтверджується аркушем бесіди від 12.02.2021 р. та актом про відмову позивача від ознайомлення з аркушем бесіди.
За результатом бесіди відповідачем направлено подання 18.02.2021 р. щодо його звільнення і спірними наказами його було звільнено з військової служби за станом здоров'я та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, під час розгляду справи суд не встановив порушень Положення №1153 під час звільнення позивача, навпаки матеріалами справи підтверджено дотримання відповідачами вимог чинного законодавства України.
Щодо посилань позивача на не проведення бесіди і його відсутність у військовій частині під час її проведення, то дане твердження спростоване належними доказами наявними в матеріалах справи, а саме аркушем бесіди від 12.02.2021 р., актом відмови від ознайомлення з аркушем бесіди від 12.02.2021 р., який підписано позивачем без зауважень, що її було проведено за його відсутності, а також журналом обліку амбулаторних хворих військової частини НОМЕР_1 за вх. Рз235 від 22.12.2020 р. запис 1021 від 12.02.2021 р. та показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні 06.10.2021 р.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_4 ) Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) (пр-к Штабний 1,Одеса,Одеська область,65012 26613823) про визнання протиправними та скасування наказів від 05.03.2021 № 51 в частині, від 15.03.2021 № 50 в частині; поновлення на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич