справа№380/18857/21
16 листопада 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради згідно якої, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо виплати суми разової грошової допомоги за 2021 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, у розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок та виплатити мені разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги, а саме залишок у розмірі 7354,00 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У 2021 році відповідач в порушення вимог Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №3551-XII) виплатив йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” на підставі пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (далі - БК України), що становить 1491,00 грн. Водночас позивач вважає, що у 2021 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 він набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не виплати вказаної допомоги у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ протиправною.
Ухвалою суду від 03.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у зв'язку із тим, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн позивачу нарахована і виплачена у повному обсязі відповідно до Закону №3551-ХІІ та Постанови №325 у межах бюджетних призначень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати вказаної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У відзиві на позовну заяву, представником відповідача у прохальній частині зазначено, що останній просить про залучення у якості співвідповідача Міністерство соціальної політики України. Тобто, фактично, відповідачем у прохальній частині відзиву заявлено окреме клопотання про залучення співвідповідача.
Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Представником відповідача не дотримано вимог, передбачених частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо викладення клопотання, відтак у суду відсутні правові підстави для вирішення зазначеного питання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07.10.2015 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивачу у 2021 році виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1491 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325.
Не погодившись із правомірністю визначення відповідачем належного до виплати розміру соціальної виплати, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із преамбулою Закону №3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України від 25.12.1998 №367-ХІV Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №367-ХІV), яким статтю 12 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі Законів України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону №3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” щодо реформи міжбюджетних відносин розділ “Прикінцеві та перехідні положення БК України” доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 від 08.04.2021 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.
Тобто, з 27.02.2020 позивач як учасник бойових дій мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8845,00 грн.
При вирішенні цієї справи суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права (а саме Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV та Постанови №112), викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Кечко проти України”, заява №63134/00).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, та оскільки позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання нарахування конкретної суми коштів та її виплати на користь позивача грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір суд зазначає, що перерахунок та виплата конкретної суми грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача в силу ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" якою передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, позовна вимога щодо нарахування грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн. до задоволення не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи та наданням правової допомоги, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 295, КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79000,м. Львів, вул. Ф. Ліста, 5 ЄДРПОУ 26181358) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79000,м. Львів, вул. Ф. Ліста, 5 ЄДРПОУ 26181358) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 79000,м. Львів, вул. Ф. Ліста, 5 ЄДРПОУ 26181358) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.М. Брильовський