Справа № 628/3742/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/1954/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: домашній арешт
11 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2021 року, якою відмовлено у задоволені клопотання слідчого СВ №3 СВ Куп'янського РВП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021221100000913 від 21.09.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.347 КК України, -
23.09.2021 року до суду надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.347 КК України, яку підтверджував наданими до клопотання доказами і наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи особу підозрюваного, а також передбачене за інкриміновані йому злочини покарання, які самі по собі є ризиком, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому та у зв'язку з чим він може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2021 року у задоволені клопотання слідчого відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 24 листопада 2021 з покладенням на нього обов'язків: - не залишати без дозволу слідчого, прокурора, суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 год наступного дня; прибувати до слідчого СВ Куп'янського РВП ГУ НП України в Харківській області прокурора або суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, які є правниками поліції, окрім участі у слідчих діях.
Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що про наявність ризиків свідчить те, що підозрюваний має схильність до вчинення злочинів, на ґрунті помсти, про що свідчать матеріали цього кримінального провадження та матеріали кримінального провадження №12019220450000310 від 13.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, обвинувальний акт відносно якого був направлений до суду 29.12.2019 року. Зазначає, що відсутність у підозрюваного постійного джерела існування, може свідчити про можливість вчинення ОСОБА_8 іншого корисливого злочину, з метою отримання грошових коштів необхідних на проживання.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України - окрім як тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні слідчого відділу Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за № 12021221100000913 від 21.09.2021 за ч.2 ст.345, ч.2 ст.347 КК України.
22 вересня 2021 року ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.347 КК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відмовляючи у задоволені клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено обставини недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому дій, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.347 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: протоколах допитів потерпілих; протоколі допиту свідка; протоколах огляду місця події від 21.09.2021; протоколах обшуків від 22.09.2021.
Зважуючи на такий обсяг відомостей судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8 , до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.
Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що пов'язані з ризиками але запобігти цим ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідно до справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» прирівняно до позбавлення волі, тобто домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже, відмовляючи у задоволені клопотання слідчого, погодженого з прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував всі характеризуючі відомості про особу підозрюваного, одружений, має постійне місце проживання та реєстрації.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, на цьому етапі кримінального провадження зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України .
Доводи апеляційної скарги стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу і неврахування тяжкості скоєного підозрюваним злочину, а також того, що підозрюваний вчинив злочин в період того, як обвинувальний акт стосовно нього в іншому кримінальному провадженні розглядається в районному суді не свідчить про необґрунтованість судового рішення. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України. Крім того, суддею врахована практика ЄСПЛ та фактичні обставини справи.
Колегія суддів зазначає, що самі дії, згідно підозри, які вчинені підозрюваним та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, на що посилався прокурор в апеляційній скарзі, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, з покладенням на підозрюваного певних обов'язків в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, прокурор не надав і апеляційному суду будь-яких відомостей про те, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, порушував умови і не дотримувався покладених на нього обов'язків.
Посилання в апеляційній скарзі на можливість підозрюваного вчинити інший злочин, не підтверджені належними доказами. Будь-яких відомостей про можливість вчинення підозрюваним вказаних дій, ні слідчим, ні прокурором не надано.
За таких обставин колегія суддів не вбачає процесуальних та фактичних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 179, 376, 404, 407 ч.3 п.1, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задволення.
Ухвалу слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2021 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: