Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/398/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
15.11.2021 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 жовтня 2021 року, якою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України,працюючого не офіційно, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту,строком на 2 місяці, однак в межах досудового розслідування, а саме з 22.10.2021року до 21.12.2021 року,який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання та покладено на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматися від спілкування з іншим підозрюваним, а також зі свідками у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 жовтня 2021 року, клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці, однак в межах досудового розслідування, а саме з 22.10.2021року до 21.12.2021 року, який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання з покладенням на нього певних обов'язків.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, зокрема в тому що мешканець селища Першотравневе, Кропивницького району, Кіровоградської області, ОСОБА_8 , в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" № 62/95-ВР від 15.02.1995, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисних, систематичних, незаконних дій у сфері обігу психотропних речовин, обрав предметом своєї протиправної діяльності психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, а способом незаконного збагачення - його незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут за грошові кошти особам, які вживають зазначену психотропну речовину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на корисливе збагачення за рахунок скоєння злочинів у сфері обігу психотропних речовин, ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з іншими особами, з яким досяг спільної згоди про збут психотропної речовини-метамфетаміну, обіг якої обмежено на території України.
Таким чином, ОСОБА_8 перебуваючи в злочинній змові з іншими особами, у невстановлені в ході досудового розслідування час та спосіб, незаконно придбавав психотропну речовину-метамфетамін, яку в подальшому зберігав у використовуваному ним та іншими співучасниками гаражі розташованому в дворі спільного користування біля будинку АДРЕСА_2 , а також за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим останній вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин з метою збуту за попередньою змовою групою осіб.
26.07.2021, в період часу з 17 год. 40 хв. по 18 год. 25 хв., ОСОБА_8 за попередньою змовою з іншими особами, біля гаража, розташованого в дворі спільного користування біля будинку АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,чотири прозорі фрагменти полімерних трубочок, запаяні з двох сторін, з порошкоподібними речовинами коричневого кольору, отримавши за них в якості оплати грошові кошти в сумі 1200 грн., які були оглянуті та вручені останньому працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
Згідно висновку експерта від 13.09.2021 № СЕ-19/112-21/7371-НЗПРАП, надані на дослідження порошкоподібні речовини коричневого кольору містять психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, загальною масою 0,0945 грама.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім цього, 08.10.2021, в період часу з 07 год. 54 хв. до 10 год. 05 хв., під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_11 від 10.09.2021,за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 , працівниками поліції виявлено та вилучено фрагмент прозорої, безбарвної полімерної трубочки із запаяними кінцями з кристалічною речовиною жовтого кольору, яка, згідно висновку експерта від 13.10.2021 № СЕ-19/112-21/8515-НЗПРАП, містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,0294 грама, яку ОСОБА_8 , вчиняючи свої дії повторно, за попередньою змовою з іншими особами, зберігав з метою збуту.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, не є необхідним на даний час, оскільки він має міцні соціальні зв'язки в місці свого постійного проживання, працює неофіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, в повній мірі може забезпечити належне виконання підозрюваним його обов'язків та запобігти протиправним діям та поведінки, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Свої вимоги обґрунтував тим, що епізоди, які інкримінується підозрюваному вчинялися систематично, починаючи з липня місяця 2021 та продовжувалися до жовтня поточного року, тобто до припинення його незаконної діяльності шляхом проведення обшуку за місцем його проживання.
Твердження суду, щодо особи ОСОБА_8 , а саме, те, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцність соціальних зв'язків, негативно характеризується, не заслуговують на увагу т.я., згідно з інформацією ст.інспектора чергового ВП ( м. Долинська Жропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, встановлено, що 25.10.2021 о 00.08 під час перевірки підозрюваного за місцем його проживання не було.
Вважає, що підозрюваному ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків та соціально-стримуючих факторів. Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_8 враховуючи тяжкість скоєного злочину, йому може загрожувати позбавлення волі строком від шести до десяти років, тож з метою уникнення відповідальності останній, не маючи постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, може виїхати за межі Кіровоградської області та взагалі України. Відтак, беручи до уваги те. що ОСОБА_8 офіційно не працює, порушив обов'язки передбачені ухвалою суду про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, отже, офіційного та постійного джерела доходу не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, тобто, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Вищенаведене свідчить про наявність обґрунтованого ризику щодо ухилення підозрюваного від органів досудового слідства та суду. незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, з метою уникнення покарання, усвідомлюючи міру покарання, яка може бути застосована в разі визначення його винуватим, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та вагомості зібраних доказів, які обґрунтовують підозру, підозрюваний ОСОБА_8 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного, яких вже допитано так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Реальність настання вказаного ризику, підтверджена в тому числі самими обставинами вчинення злочину, які йому інкриміновано, зокрема з тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, який було вчинено систематично, конспіративно, що може говорити про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 нехтуючи встановленими законом правилами поведінки у суспільстві та відповідальністю, яка настає за їх порушення, може здійснювати тиск на свідків та іншого підозрюваного; Вищезазначене підтверджує, наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України. вчиняти нові кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_8 вчинив злочини систематично, окрім цього, при проведенні обшуку за місцем проживання підозрюваного було виявлено наркотичні засоби, психотропні речовини, обіг яких обмежено, що підтверджує що особа, мала на меті продовжити незаконну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів. З огляду на викладене, вважає, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на іншого підозрюваного та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Зважаючи на все вищевикладене, беручи до уваги, особу підозрюваного, реальність та обґрунтованість вищевказаних ризиків, застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до підозрюваного є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Таким чином, у справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищевказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні ОСОБА_8 під вартою.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали подання слідчого про обрання запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні подання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано зазначив, що застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, не є необхідним на даний час, оскільки він має міцні соціальні зв'язки в місці свого постійного проживання, працює неофіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, в повній мірі може забезпечити належне виконання підозрюваним його обов'язків та запобігти протиправним діям та поведінки, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому, на переконання колегії суддів слідчий суддя в ухвалі дійшов правильного висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте недоведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленого ризику, які б давали змогу об'єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід - тримання під вартою.
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 слід застосувати лише виключний запобіжний у вигляді тримання під вартою.
Крім, того слід зазначити, що додані до матеріалів справи рапорт ст. інспектора - чергового ВП№1(м.Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 25.10.2021 року та результати перевірки домашнього арешту ОСОБА_8 від 24.10.2021 року, мають суперечності оскільки дата перевірки 24.10.2021 року та дата рапорту 25.10.2021 року, а також те, що до рапорту не додані пояснення сусідів та будь-які інші докази, які підтверджували відсутність ОСОБА_8 за місцем проживання, тому колегія суддів не приймає до уваги зазначені рапорт та результат перевірки, оскільки вони не підтверджують належним чином відсутність ОСОБА_8 за місцем проживання на час перевірки.
Оскільки, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як запобіжний захід застосовується лише у виключних випадках, при цьому наявність лише обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину не може бути законною підставою для застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що застосування більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, зможе запобігти ризикам, які навів у своєму поданні слідчий.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 181, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 жовтня 2021 року, якою клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці, однак в межах досудового розслідування, а саме з 22.10.2021року до 21.12.2021 року, який полягає у забороні останньому цілодобово залишати місце свого проживання з покладенням на нього певних обов'язків - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)