Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/803/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
15.11.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2021, якою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.5 ст. 152, п.10 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
захисник-адвокат - ОСОБА_8 ,
обвинувачений - ОСОБА_6
В провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження №12018120160001596 щодо ОСОБА_6 обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.152, п.10 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці до 02.01.2022.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Зазначає, що ризики зазначені в клопотанні прокурора недоведені та є безпідставними. Вважає, що підстав тримання під вартою відсутні.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, зазначивши, що відповідних доказів причетності немає, прокурор не надає жодних фактичних даних в підтвердження заявленого клопотання, обвинувачений посилається, що має доньку та міцні соціальні зв'язки, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
З огляду на це, посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованою з наведених в апеляційній скарзі підстав, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2021.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.5 ст.152, п.10 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України, які є умисними тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями.
У рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається не лише про те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя, не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, а й про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції, враховуючи конкретні обставини даної судової справи, цілком правомірно виходив з того, що кримінальне правопорушення є умисним, особливо тяжким, вчинене відносно неповнолітньої особи, відсутність сталих джерел доходу в сукупності з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення свідчить про наявність ризику ухилення від суду та продовження злочинної діяльності.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі дані про особу обвинуваченого, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи обвинуваченого з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України спростовуються вищезазначеним.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
У зв'язку з вищенаведеним, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422-1, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2021, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2