Справа № 343/2284/19
Провадження № 22-з/4808/100/21
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Пнівчук
16 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Василишин Л.В., Томин О.О.
з участю секретаря Максимів Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 07 грудня 2020 року, у складі судді Тураша В.А., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,
Рішенням Долинського районного суду від 07 грудня 2020 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано автомобілі марки Renault модель - Маster, рік випуску - 2008, державний номерний знак до продажу - НОМЕР_1 , після продажу - НОМЕР_2 та автомобіль марки Fiat модель Doblo 2007 року випуску, державний номерний знак до продажу - НОМЕР_3 , після продажу - НОМЕР_4 спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Визнано недійсними договори купівлі-продажу: № 5/244 від 17 січня 2019 року - автомобіля марки Renault модель - Маster, рік випуску - 2008, державний номерний знак до продажу - НОМЕР_1 , після продажу - НОМЕР_2 , та № 26-2/2019/1268362 від 15 січня 2019 року - автомобіля Fiat модель Doblo 2007 року випуску, державний номерний знак до продажу - НОМЕР_3 , після продажу - НОМЕР_4 , які укладені в ТСЦ № 2642.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 з кожного по 768,40 грн сплаченого судового збору та по 1500 грн витрат за надання правової допомоги адвокатом згідно квитанцій.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення суду - без змін.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Рішення Долинського районного суду від 07 грудня 2020 року скасовано та постановлено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - відмовлено.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивачки ОСОБА_4 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заявленого клопотання, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Постанова суду апеляційної інстанції в тому числі складається з: резолютивної частини із зазначенням: а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявив вимоги про відшкодування судових витрат.
У матеріалах справи наявні докази оплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, доказів інших понесених позивачем судових витрат матеріали справи не містять.
З огляду на задоволення апеляційної скарги, судовий збір, сплачений апелянтами за перегляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій, підлягає компенсації за рахунок позивачки.
Відповідно до квитанцій № 0.0.1960426753.1 від 29.12.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатили 2305,20 грн за перегляд справи в суді апеляційної інстанції (а.с. 129 том 1) та відповідно до квитанції № 0.0.2022316448.1 від 19.02.2021 року (а.с 18 том 2) - 3073 грн за перегляд справи в суді касаційної інстанції. Заявники не надали інших розрахунків документально підтверджених судових витрат.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначеного вище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на відшкодування їм 5378,20 грн витрат по оплаті судового збору, сплачених ними за перегляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 270, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 жительки АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 жительки АДРЕСА_3 ) витрати понесені за сплату судового збору в розмірі по 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 10 коп. кожному.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Л.В. Василишин
О.О. Томин