Справа № 715/2364/21
Провадження № 2-а/715/26/21
16 листопада 2021 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складi: головуючого Маковійчук Ю.В.
секретаря судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Вказує на те, що 21 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 606001, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень за те, що 21 вересня 2021 року о 18 год. 20 хв. в с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області ОСОБА_1 керував ТЗ марки «КАМАЗ 35111», державний номерний знак « НОМЕР_1 » без відповідної категорії та без посвідчення водія, тому його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Позивач посилається на те, що діями поліцейського він не згоден, не погоджується і зі змістом постанови, вважає, що дана постанова відповідача є незаконною та безпідставною, під час її винесення були допущенні грубі порушення норм матеріального та процесуального права, а тому він просить суд, визнати незаконною та скасувати оскаржувану ним постанову.
Представник позивача Козачук С.А. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі його довірителя, позовні вимоги підтримав, просив скасувати оскаржувану ними постанову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте від Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на адресу суду надійшов відзив. В якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, вказав на те, що позивач не звернувся у строк передбачений законом зі скаргою на винесену постанову до вищестоячого органу, не заперечує у вчиненні вказаного правопорушення, а тому, вимоги позивача управління не визнає та просить розглянути справу у відсутності їхнього представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Неявка в судове засідання осіб, які приймали участь у справі не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Враховуючи те, що неповнолітні з 16 -ти років несуть адміністративну відповідальність, тобто самостійно беруть участь у публічно - правових відносинах, тому суд вважає, що позивач має право самостійно звернутися до суду із даним позовом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто є неповнолітнім, разом з тим, відповідно до ст. 12 КУпАП досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність.
Крім того, встановлено, що 21 вересня 2021 року о 18 год. 20 хв поліцейським Кукурудзяком В.М. було винесено стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 постанову за порушення ним ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 126 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.
Притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності носить специфічний та особливий порядок.
Неповнолітні є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.
Міжнародна Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р., що була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789- XII, містить визначення, відповідно до якого "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку". При цьому відповідно До законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Так, статтею 12 КУпАП встановлено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Про вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення уповноваженою на те особою складається протокол. Протокол про адміністративне правопорушення складається на місці його вчинення. І лише в разі неможливості скласти його на місці, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено до адміністративного будинку органів внутрішніх справ, приміщення громадського пункту охорони порядку, дільничного пункту поліції. Перебування доставленої особи в громадському пункті з охорони громадського порядку не може тривати більш як одну годину згідно з частиною дев'ятою статті 259 КУпАП.
При складанні протоколу неповнолітньому, який притягається до адміністративної відповідальності, мають бути в обов'язковому порядку роз'яснені його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268КУпАП, про що в протоколі робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, особливістю адміністративної відповідальності неповнолітніх також є те, що незалежно від того якою посадовою особою складено протокол, повноваження щодо розгляду всіх справ про адміністративні правопорушення, вчинених неповнолітніми, право застосовувати до неповнолітніх заходи впливу та вирішувати питання про накладення на них адміністративних стягнень, відноситься виключно до компетенції судді районного суду.
Так, відповідно до ч.1 ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені відповідними частинами та статтями КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, поліцейський Кукурудзяк В.М. при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 вийшов за межі наданих йому законом повноважень, його дії є протиправними, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 268, 283, 284, 287 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 90, 229, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21 вересня 2021 року серія БАВ № 606001 винесену інспектором СРПП ВП №4 (м.Герца) ЧРУП ГУНПв Чернівецькій області майором поліції Кукурудзяком Василем Михайловичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу провадженням закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 , що проживає в с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя