Справа № 646/7467/21
№ провадження 1-кс/646/2064/2021
15.11.2021 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221140000942 від 12.11.2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нелідово, Тверської області, Російська Федерація, громадянина України, з неповною середньою освітою, інваліда 3 групи загального захворювання, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , взятий на облік як переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
15 листопада 2021 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221140000942 від 12.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що 12 листопада 2021 року о 19 годині 45 хвилин до відділу поліції № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від оператора "102" про те, що за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 3 в туристичному агенстві "Маматревел", ОСОБА_3 відкрито викрав ноутбук, торгової марки "Lenovo", чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 19500 грн.
12 листопада 2021 року ОСОБА_3 було затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
13 листопада 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- даними заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення;
- даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 12 листопада 2021 року;
- даними протоколу затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України від 12 листопада 2021 року;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 12 листопада 2021 року;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12 листопада 2021 року;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 листопада 2021 року
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 13 листопада 2021 року
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 12 листопада 2021 року.
Слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні корисливого злочину проти власності, за який передбачено покарання до чотирьох років позбавлення волі, а також беручи до уваги, що останній має зареєстроване місце мешкання на тимчасово окупованій території України, що свідчить про наявність ризику переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, а також враховуючи, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв'язків не має, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав свою вину в обсязі пред'явленої йому підозри, просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт, посилаючись на те, що є інвалідом 3 групи загального захворювання, має ряд хронічних захворювань, у зв'язку з чим, його лікування не може бути забезпечено у повній мірі в умовах слідчого ізолятора.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надала до суду письмові заперечення та просила застосувати до свого підзахисного ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороню залишати житло за місцем мешкання у певний період часу, вважаючи ризики, передбачені п.1,3.5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує сторона обвинувачення, недоведеними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях органу досудового розслідування, та враховуючи стан здоров'я підозрюваного, який має ряд хронічних захворювань, лікування яких в умовах слідчого ізолятора останньому не буде забезпечено.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12021221140000942 від 12.11.2021, у рамках якого було подано клопотання, вислухавши думку осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, приходжу такого висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, 12 листопада 2021 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
13 листопада 2021 року підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вимогами ст.178КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколу огляду місця події від 12 листопада 2021 року, даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 листопада 2021 року, даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 12 листопада 2021 року, даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12 листопада 2021 року, даними протоколів допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 листопада 2021 року.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування у судовому засіданні доведений ризик того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, беручи до уваги тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та передбачене за нього покарання у разі визнання його винуватим, а також вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що він не має постійного заробітку.
Одночасно з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення у ході судового розгляду клопотання не доведений ризик незаконно впливу підозрюваним ОСОБА_3 на потерпілу та свідків, оскільки вину у обсязі пред'явленої йому підозри він повністю визнає, фактичні обставини справи не заперечує, тому наявність ризику впливу на потерпілу, а також на свідків є ймовірною.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи загального захворювання, неодружений, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України не судимий, взятий на облік як переміщена особа за адресою: м.Харків, вул.Добродецького, буд. 2.
Підозрюваному ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Положеннями ч.1 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Оскільки тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а стороною обвинувачення у судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому вважаю, що для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам достатнім та доцільним буде застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобового домашнього арешту.
Згідно з ч.6 статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221140000942 від 12.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати ОСОБА_3 :
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання.
Встановити строк дії ухвали до 13 січня 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього зобов'язань.
Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_3 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвалу про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції області за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Слобідської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 16 листопада 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1