15 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/595/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловській О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом - Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко (вул. Незалежності, 140, м. Берестечко, Горохівський (Луцький) район, Волинська область, 45765)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРАГРОТРЕЙД” (вул. Микулинецька, 46, кімната 10, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724)
про стягнення 38755 грн боргу.
За участю від:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач - Професійно-технічне училище №27 м. Берестечко звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРАГРОТРЕЙД” про стягнення 38755 грн боргу.
Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №1 від 26.02.2021, а саме щодо оплати за отриманий товар.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь яких інших клопотань, в порядку господарського процесуального законодавства України, не заявив.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 10.09.2021 позовну заяву Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст. 164 ГПК України при її подачі до суду.
Ухвалою суду від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/595/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у даній справі, з повідомленням учасників процесу, призначено на 25.10.2021.
Ухвалою суду від 25.10.2021 розгляд справи було відкладено на 15.11.2021.
Представник позивача в судове засідання 15.11.2021 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
11.11.2021 від Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко надійшло клопотання №442 від 03.11.2021 (вх. №9161), в якому позивач підтримує позовні вимоги та просить суд розгляд справи проводити без участі його представника.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 15.11.2021 не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Під час підготовчого провадження у справі, у встановлений судом в ухвалі від 01.10.2021 (про відкриття провадження у справі) строк відповідач відзиву на позов не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.
Згідно ч.4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Суд, у судовому засіданні 15.11.2021, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Професійно-технічним училищем №27 м. Берестечко (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕРАГРОТРЕЙД” (покупцем) 26.02.2021 укладено договір №1, згідно п.1, п. 2 якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар - пшеницю в кількості 35,030 т, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Ціна договору становить 297755 грн, у т. ч. ПДВ - 49625,84 грн (п. 2.1 договору).
Відповідно до умов п. 3.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем вартості товарів протягом 7 днів з дня отримання товарів в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця згідно накладних або актів виконаних робіт.
Згідно п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.
На виконання умов вказаного договору Професійно-технічним училищем №27 м. Берестечко здійснено передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “ТЕРАГРОТРЕЙД” пшениці в кількості 35,030 т згідно підписаної сторонами накладної №16 від 26.02.2021 на суму 297755 грн.
Позивачем був виставлений відповідачу рахунок №1 від 26.02.2021 на суму 297755 грн.
В матеріалах справи містяться копії виписок з казначейського рахунку позивача, які вказують про перерахування відповідачем 10.03.2021 коштів в сумі 100000 грн, 18.03.2021 - 99000 грн, 05.04.2021 - 60000 грн, з призначенням платежу: «за пшеницю згідно рахунку №1 від 26.02.2021».
Загальна сума проплат склала 259000 грн.
Таким чином, решта зобов'язання в сумі (297755 грн - 259000 грн) 38755 грн залишилось не виконаним.
17.05.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію б/н, б/д, з проханням сплати борг в сумі 38755 грн.
Вказана претензія отримана відповідачем 04.06.2021, підтвердженням чого являється наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 17.05.2021 зі штрихкодовим ідентифікатором №4576500449962.
Вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.
За твердженням позивача, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором купівлі-продажу.
Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору поставки №1 від 26.02.2021, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, повної оплати вартості отриманого товару в строк визначений у договорі, боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 38755 грн.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).
Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отримання товару за договором №1 від 26.02.2021 на суму 297755 грн підтверджується вищезгаданим первинним документом - копією накладної №16 від 26.02.2021, що міститься в матеріалах справи, а також здійсненою відповідачем частковою оплатою з посиланням в платіжних документах на виставлений позивачем рахунок та поставлений товар.
Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку (окрім проплат на суму 259000 грн) за отриманий товар як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 38755 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 42, ст. 46 ГПК України сторони зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 231, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -
Позов задоволити.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕРАГРОТРЕЙД” (вул. Микулинецька, 46, кімната 10, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, ідентифікаційний код 43693665) на користь Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко (вул. Незалежності, 140, м. Берестечко, Горохівський (Луцький) район, Волинська область, 45765, ідентифікаційний код 02549262) 38755 (тридцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн - боргу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено 16.11.2021.
Суддя І.П. Шумський