"04" листопада 2021 р. Справа №921/221/21
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О
суддів БОНК Т.
ЯКІМЕЦЬ Г.
За участю секретаря судового засідання Гулик Н.
За участю представників сторін від:
позивача - Свірський Т.В. (адвокат);
відповідача - Фльорків О.В. (адвокат);
розглянувши апеляційні скарги: 1) ОСОБА_1 , м. Збараж, Тернопільська область б/н від 28.08.2021 (вх. ЗАГС №01- 05/2983/21 від 02.09.2021)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРОДІЙКА" б/н від 27.08.2021 (вх. ЗАГС №01- 05/3011/21 від 06.09.2021)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2021, повне рішення - 09.08.2021 (суддя Андрусик Н.О.)
у справі № 921/221/21
за позовом: ОСОБА_1 , м. Збараж, Тернопільська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРОДІЙКА", м.Збараж, Тернопільська область
про визнання недійсними протоколів загальних зборів
Суть спору.
До Господарського суду Тернопільської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "ЧАРОДІЙКА" про визнання недійсними протоколів загальних зборів учасників товариства №14 від 18.01.2020 та №17 від 26.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає рішення, згідно протоколу №14 від 18.01.2020, таким, що прийнято з порушенням ч. 3, 4 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункту 6.12 Статуту товариства, оскільки про скликання загальних зборів засновників її не було повідомлено у встановленому законом порядку та строки (не менше, ніж за 30 днів до дня проведення зборів шляхом направлення повідомлення поштовим відправленням з описом вкладення). Щодо рішення №17 від 26.03.2021, яким вирішено продати належне товариству приміщення перукарні «ЧАРОДІЙКА» в цілому, суперечить раніше прийнятому рішенню загальних зборів №12 від 31.10.2019 про розподіл майна перукарні між учасниками товариства та його передачу в натурі. Вказувала, що спірним рішенням порушується її право на виділення та отримання належної їй частки майна товариства в натурі.
Рішенням суду від 22.07.2021 позов задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ЧАРОДІЙКА", оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) №14 від 18.01.2020; в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ЧАРОДІЙКА", оформленого протоколом загальних зборів засновників (учасників) №17 від 26.03.2021 - відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про скликання на 18.01.2020 загальних зборів учасників товариства, що свідчить про порушення вимог ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пункту 6.12 статуту товариства та порушення прав позивача на участь в управлінні товариством шляхом участі в загальних зборах.
В частині відмови у задоволенні позову, рішення суду обґрунтоване відсутністю безумовних підстав для визнання зазначеного рішення загальних зборів недійсним, а звернення з позовом до суду свідчить про незгоду учасника з прийнятим рішенням іншими учасниками товариства.
При цьому суд зазначив, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним протоколів загальних зборів. Разом з тим, здійснюючи ефективний захист прав позивача, суд першої інстанції, із посиланням на правові позиції Верховного Суду, дійшов висновку про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого вказаним протоколом.
Щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, суд вказав, що відповідачем належними доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу, що становить 10 000 грн. Оскільки позов задоволено частково, то враховуючи принцип пропорційності, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 5 000 грн.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Позивачем подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що оспорюване рішення (протокол) загальних зборів учасників товариства №17 від 26.03.2021 суперечить раніше прийнятому - №12 від 31.10.2019. Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірним протоколом не порушено його прав та зазначає, що отримання коштів від продажу майна не зможе компенсувати йому втрат від неотримання частини такого майна в натурі. Просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу, отриману під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
ТОВ «ЧАРОДІЙКА» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та увалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням судом норм процесуального права, оскільки місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог. Так, вказує, що суд визнав недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, в той час, як позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників товариства. Оскільки чинним законодавством передбачено ефективний спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав, але позовні вимоги сформовано у інший спосіб, суд повинен був відмовити у задоволенні позову.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду в цій частині - без змін. Покликається на те, що відчуження майна з дотриманням встановленої законом та статутом процедури не є порушенням прав позивача на участь в управлінні товариством, а є результатом господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Просить стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу, отриману під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті апеляційних скарг та підтримали свої вимоги.
Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами заявлено не було.
Фактичні обставини справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Чародійка» на праві приватної власності належить 39/100 частини приміщення будинку перукарні « Чародійка » (реєстраційний номер нерухомого майна 22860757), площею 268,9м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №248842301 від 18.03.2021.
Товариство впродовж 2008-2021 років здійснювало господарську діяльність відповідно до статуту, затвердженого рішенням зборів засновників №5 від 19.04.2008.
Згідно з п. 1.6, 5.4 статуту (в редакції 2008 року) засновниками ТОВ «Чародійка» є фізичні особи:
- ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі товариства 1245,80 грн, що становить 13,12% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27 грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27 грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_5 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27 грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_6 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27 грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_7 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27 грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_8 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_9 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства (корпоративні права ОСОБА_9 перейшли до ОСОБА_10 ).
- ОСОБА_11 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_12 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_13 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статутного фонду товариства;
- ОСОБА_14 із часткою у статутному капіталі товариства 687,27грн, що становить 7,24% статного фонду товариства.
04.07.2018 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення про ліквідацію товариства; про створення ліквідаційної комісії у складі: ОСОБА_13 (голова комісії), ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ; встановлено шестимісячний строк для ліквідації товариства; встановлено двомісячний строк з дня публікування інформації про ліквідацію товариства у районному виданні «Народне Слово»; затверджено частки кожного з учасників товариства у статутному фонді. Зазначене рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства №8.
05.07.2018 здійснено державну реєстрацію зазначеного рішення, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №16421100010000191 (з урахуванням виправлень державного реєстратора №16427770011000191 від 05.07.2018).
09.10.2019 загальними зборами учасників ТОВ «Чародійка» прийнято рішення, оформлене протоколом №11, яким змінено голову ліквідаційної комісії товариства з ОСОБА_13 на ОСОБА_1
31.10.2019 рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №12, на яких були присутні 11 учасників товариства, в тому числі позивач, розподілено майно товариства між учасниками пропорційно їх часток у статутному фонді наступним чином: ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 - передати в натуральній формі приміщення перукарні «Чародійка», а саме прим.1-10 (площею 22,5м2); приміщення перукарні «Чародійка» 1-8, 1-9, 1-14, 1-13, 1-12, ІІ коридор, площею 69м2 та підвальне приміщення 1-1, 1-2, площею 11,2м2), загальною площею 80,2м2 - продати за ціною 466283,00грн без ПДВ, а кошти від продажу розподілити пропорційно часткам у статутному фонді товариства між решту учасниками - ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та спадкоємцем ОСОБА_9
18.01.2020 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Чародійка», на яких були присутні 9 учасників ( ОСОБА_13 (частка 7,24%), ОСОБА_2 (частка 13,12%), ОСОБА_4 (частка 7,24%), ОСОБА_3 (частка 7,24%), ОСОБА_16 (на підставі довіреності №1230 від 24.12.2019 мав право голосу за учасника товариства ОСОБА_11 із часткою 7,24%), ОСОБА_6 (частка 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_7 (частка 7,24%), ОСОБА_14 (частка 7,24%).
За результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цих питаннях учасники товариства прийняли рішення, оформлене протоколом №14, а саме:
1) обрали голову та секретаря загальних зборів;
2) скасували рішення загальних зборів учасників товариства від 04.07.2018 про ліквідацію ТОВ «Чародійка»;
3) призначили та уповноважили ОСОБА_4 , представляти інтереси товариства та здійснювати всі дії з питань державної реєстрації змін до відомостей про товариство згідно з чинним законодавством.
Як вбачається із змісту протоколу №14 від 18.01.2020 підставою скасування попереднього рішення про ліквідацію товариства слугував факт надходження заяви від ОСОБА_10 , який є спадкоємцем померлої ОСОБА_9 про вступ до складу засновників (учасників) ТОВ «Чародійка». За це рішення проголосували всі присутні на зборах учасники одноголосно, сукупний розмір часток яких у статутному фонді складав 71,04%.
21.10.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис за №16421320013000191 про відміну рішення щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Чародійка».
Згодом, 26.03.2021 відбулися загальні збори, на яких були присутні всі учасники товариства (від імені ОСОБА_11 - діяла ОСОБА_17 на підставі довіреності №1626 від 28.12.2020).
На цих загальних зборах учасників прийнято рішення, оформлене протоколом №17 від 26.03.2021 та вирішено питання щодо продажу належного ТОВ «Чародійка» нерухомого майна (39/100 частини будинку АДРЕСА_1 ) за ціною, не нижче 55 000дол. США в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору купівлі-продажу. за дане рішення проголосувало 10 учасників товариства, а саме: ОСОБА_11 (частка 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_13 (частка 7,24%), ОСОБА_6 (частка 7,24%), ОСОБА_14 (частка 7,24%), ОСОБА_3 (частка 7,24%), ОСОБА_7 (частка 7,24%), ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (частка 13,12%), ОСОБА_10 , частки яких у статутному фонді товариства в сукупності складають 78,28%. проти даного рішення голосували три учасники товариства - ОСОБА_5 (частка 7,24%), ОСОБА_1 (частка 7,24%) та ОСОБА_12 (частка 7,24%), сукупний розмір часток яких в статутному фонді товариства становить 21,72%.
Позивач оскаржує протоколи № 14 від 18.01.2020 та № 17 від 26.03.2021, оскільки вважає, що вона як учасник була позбавлена права на участь у таких зборах (18.01.2020) та вважає, що наступні рішення товариства повинні не суперечити попередньо прийнятим рішенням загальних зборів (рішення від 26.03.2021), у зв'язку з чим оспорювані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства.
Оцінка суду.
Підставою звернення позивача з позовом у даній справі є обставини порушення корпоративних прав ОСОБА_1 як учасника ТОВ «Чародійка».
Правовий статус, зокрема, товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначає Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який набрав чинності 17.06.2018.
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України (ЦК України) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Аналогічні положення містить і ст. 5 Закону.
За змістом ст. 97, 98 ЦК України (в редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів) управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у ст. 30 Закону, відповідно до якої загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Питання, передбачені ч. 2 цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд оцінює, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19.
Щодо правових підстав визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Чародійка» №14 від 18.01.2020, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Законом визначено, що учасники юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів.
У справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, суд при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням з'ясовує дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства. Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) взяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Частиною 1 ст. 31 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
За приписами ч. 1-5 ст. 32 Закону загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене ч. 3 цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до п.6.12 статуту товариства в редакції 2008 року (чинній на момент скликання зборів 18.01.2020) зазначено, що про проведення зборів учасники попереджаються письмово не пізніше, аніж за 30 днів до дати проведення зборів; збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більше 60-ти відсотками голосів.
Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Як вбачається з оскаржуваного протоколу №14 від 18.01.2020, на загальних зборах були присутні 9 учасників товариства ( ОСОБА_13 (частка 7,24%), ОСОБА_2 (частка 13,12%), ОСОБА_4 (частка 7,24%), ОСОБА_3 (частка 7,24%), ОСОБА_16 (на підставі довіреності №1230 від 24.12.2019 мав право голосу за учасника товариства ОСОБА_11 із часткою 7,24%), ОСОБА_6 (частка 7,24%), ОСОБА_8 (частка 7,24%), ОСОБА_7 (частка 7,24%), ОСОБА_14 (частка 7,24%), частка яких сукупно складала 71,04% статутного капіталу товариства.
ОСОБА_1 , із часткою у статутному капіталі товариства 7,24%, не брала участі в загальних зборах та не була присутньою на них, що вбачається з оскаржуваного протоколу загальних зборів учасників товариства №14.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт повідомлення ОСОБА_1 про скликання на 18.01.2020 загальних зборів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА» та їх порядок денний, що свідчить про порушення вимог ст. 32 Закону та п.6.12 статуту ТОВ «ЧАРОДІЙКА». Із зазначеного вбачається порушення прав позивача на участь в загальних зборах та управлінні товариством, що є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 18.01.2020, оформленого протоколом загальних зборів учасників № 14 від 18.01.2020.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апелянта - ТОВ «ЧАРОДІЙКА» про те, що суд першої інстанції, вийшов за межі позовних вимог, визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників № 14 від 18.01.2020, хоч заявленою була вимога про визнання недійсним протоколу загальних зборів, з огляду на таке.
Так, позивачем сформульовано позовну вимогу як визнання недійсним протоколу №14 від 18.01.2020 загальних зборів учасників (засновників) товариства.
У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом ст. 20 ГК України.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Встановивши наявність порушеного права позивача, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення позивача до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.06.2018 у справі № 914/1425/17.
Так, суд першої інстанції вірно встановив, що із позовом ОСОБА_1 звернулася з метою захисту своїх прав, порушених рішеннями, прийнятими загальними зборами учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА», які оформлені протоколами №14 від 18.01.2020 та №17 від 26.03.2021. Тому, керуючись завданнями господарського судочинства, враховуючи розумні очікування позивача при зверненні з даним позовом до суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності здійснення ефективного захисту порушених прав позивача шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЧАРОДІЙКА», оформленого протоколом загальних зборів учасників №14 від 18.01.2020. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18.
Щодо правових підстав визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «ЧАРОДІЙКА» №17 від 26.03.2021, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За загальним правилом процесуального закону на позивача покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються прийнятими рішеннями загальних зборів юридичної особи, а тому потребують захисту.
Визнанню недійсними рішень загальних зборів має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, і у випадку відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства). Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач просив суд визнати недійсним протокол загальних зборів учасників №17 від 26.03.2021. Вказана вимога обґрунтована порушенням прав ОСОБА_1 , оскільки рішення, прийняте загальними зборами 26.03.2021, суперечить попереднім рішенням загальних зборів товариства та перешкоджає виділенню ОСОБА_1 , як учаснику товариства, майна товариства в натурі у зв'язку з його ліквідацією.
За приписами ст. 30 Закону питання про прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства, прийняття інших рішень, відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Аналогічна правова норма закріплена в ст. 145 ЦК України.
Отже, згідно чинного законодавства України, ТОВ «Чародійка» володіє, користується та розпоряджається власним майном, зокрема, приміщенням перукарні, загальною площею 268,9 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальні збори учасників є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, до компетенції яких віднесено вирішення питань, що стосуються внутрішньої діяльності товариства, в тому числі щодо продажу належного товариству майна.
Відповідно до ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Згідно із ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З наведених норм права вбачається, що право відчуження майна надано вищому органу управління товариства, відтак, у разі укладення правочину товариством про відчуження майна, права та обов'язки за ним набуває товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється, оскільки учасники отримають виплату компенсації грошовими коштами відповідно до їх часток в статутному капіталі.
Відчуження майна з дотриманням встановленої законом та статутом процедури не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2021 відбулися загальні збори учасників, на яких були присутні всі учасники товариства. Позивачка брала участь у голосуванні на загальних зборах; зборами прийнято рішення про продаж належного товариству на праві власності нерухомого майна - 39/100 частини будинку перукарні «Чародійка»; за продаж майна проголосували 10 учасників товариства, що в сукупності володіють 78,28% голосів, проти даного рішення проголосували 3 учасники, тобто рішення прийнято більшістю голосів.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскарження протоколу загальних зборів №17 від 26.03.2021 свідчить лише про незгоду учасника ТОВ «Чародійка» з прийнятим рішенням більшістю учасників товариства про продаж об'єкта нерухомості, що належить товариству.
Водночас незгода акціонера (учасника, члена) юридичної особи з прийнятими рішеннями загальних зборів цієї юридичної особи не може бути підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №923/567/17 та від 24.10.2018 у справі №925/973/17).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (даний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 року у справі №923/876/16). Тому визначальним є баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, задля уникнення зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства.
Беручи до уваги зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів №17 від 26.03.2021, а доводи ОСОБА_1 , викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх правомірності.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Судові витрати.
У поданих апеляційних скаргах апелянти просили стягнути з іншої сторони витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що пов'язані із оскарженням рішення суду. Враховуючи те, що апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг, відсутні правові підстави для задоволення вказаних заяв.
Водночас у поданому відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач просив стягнути витрати на правничу допомогу, які пов'язані із переглядом рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою позивача.
На підтвердження понесених витрат відповідачем долучено: копію договору про надання правничої (правової допомоги) від 26.04.2021; ордер ВО№1022154 від 13.08.2021; додаток №2 від 12.08.2021 до договору від 26.04.2021; акт обсягу наданої правничої допомоги №3 від 22.09.2021.
З наданих представником відповідача документів вбачається, що правова допомога ТОВ «ЧАРОДІЙКА» в суді апеляційної інстанції надавалася адвокатом Адвокатського об'єднанням «СИЛА ПРАВА» Фльорківом Олександром Володимировичем (п.п.1.1, 1.2 договору).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Судова колегія звертає увагу, що клопотання від позивача про зменшення витрат на правову допомогу до суду не надходило.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з п.4.2, 4.3 договору правова допомога, що надається Адвокатським об'єднанням, оплачується товариством в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об'єднання.
Товариство протягом трьох днів з дати укладення договору оплачує гонорар в розмірі, визначеному сторонами в додатку до договору.
Відповідно до п.4.5договору за результатами надання правової допомоги складається акт, який підписується представниками сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість.
Оплата за цим договором є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п.4.6 договору). При цьому, товариство оплачує фактичні витрати Адвокатського об'єднання, необхідні для виконання договору.
У додатку №2 до договору від 26.04.2021 товариством та Адвокатським об'єднанням визначено види правової допомоги: 1) формування правової позиції, підготовка та подання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; 2) участь у судових засіданнях; 3) підготовка заяв з процесуальних підстав; 4) інша допомога, пов'язана із справою.
У п. 2, 3 додатку №2 встановлено, що за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи підготовку та її розгляд, збір доказів тощо, товариство сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 1 000 грн. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Адвокатського об'єднання годин по даній справі, але в будь якому випадку не може бути меншим 5 000 грн.
Відповідно до складеного та підписаного акту №3 від 22.09.2021 Адвокатським об'єднанням надано товариству наступні види послуг та робіт з визначенням витраченого на них часу та їх вартість: 1) формування правової позиції, підготовка та подання апеляційної скарги на рішення суду - 4 000 грн; 2) підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду - 2 000 грн; 3) підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду - 2 000 грн; 4) участь у судових засіданнях (1 год) - 1 000 грн. Всього вартість наданих послуг по акту №3 склала 9 000 грн.
Доказів оплати наданих послуг відповідачем не надано.
Водночас за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Враховуючи викладене та результат розгляду апеляційних скарг на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2021 у справі №921/221/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання обґрунтованими та підтвердженими належними доказами витрат відповідача на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 3 000 грн (2 000 грн - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду + 1 000 грн - участь в судовому засіданні 04.11.2021).
Отже, заява відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню із стягненням з позивача на користь відповідача 3 000 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, судовий збір за подання апеляційних скарг підлягає залишенню за апелянтами.
Керуючись ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРОДІЙКА" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2021 у справі №921/221/21 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтами.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (м. Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРОДІЙКА" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 14041913) - 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови підписано 16.11.2021.
Головуючий (суддя-доповідач) О. МАТУЩАК
Судді Т. БОНК
Г. ЯКІМЕЦЬ