79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2021 р. Справа №921/708/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Матущака О.І.,
секретар судового засідання Чудяк Х.В.
явка учасників справи:
від стягувача: не з'явилися;
від органу ДВС: не з'явилися;
розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” за № 30-8/09 від 30.09.2021
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” за № 10-1/05 від 10.05.2021
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 суддя: Стадник М.С.,
м. Тернопіль, повний текст ухвали складено - 27.04.2021
про відмову в задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі №921/708/20
в межах скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” на бездіяльність державного виконавця - Зборівського РВ ДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ
01.03.2021 ТОВ “Компанія “Ніко - Тайс” звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою №01-3/03 від 01.03.2021 на бездіяльність державного виконавця Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яка полягала в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021 у справі №921/708/20 із посиланням на ст. ст. 13, 18, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2021 скаргу ТОВ "Компанія "Ніко - Тайс" на бездіяльність державного виконавця у справі №921/708/20 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) під час виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021 по справі №921/708/20, яка виразилась у порушенні визначених ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" строків направлення на адресу стягувача постанови про відкриття виконавчого провадження.
Закрито провадження у справі в частині вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Зборівського РВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021 у справі №921/708/20 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням ст. ст. 13, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
27.03.2021 позивач подав до Господарського суду Тернопільської області заяву, в якій просив стягнути з Зборівського РВ ДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції 7880,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ Компанія “НІКО-ТАЙС” у зв'язку з складенням, подання та розгляд судом скарги на бездіяльність органу ДВС.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 відмовлено в задоволені заяви ТОВ “КОМПАНІЯ “НІКО-ТАЙС” від №27-3/03 від 27.03.2021 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в справі №921/708/20.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” за № 10-1/05 від 10.05.2021 частково задоволено. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 у справі №921/708/20 частково скасовано. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” вих. № 27-3/03 від 27.03.2021 задоволено частково. Стягнено із Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. В решті відмовлено в задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 в справі № 921/708/20 в решті залишено без змін.
30.09.2021 до Західного апеляційного суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” про ухвалення додаткового судового рішення для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи № 921/708/20 в суді апеляційної інстанції, та стягнення з Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, наданої адвокатом Грищенком О.М. на підставі договору №07-05-2021/4 від 07.05.2021 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) в розмірі 7 600,00 грн. за представництво в апеляційному суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду.
03.11.2021 до Західного апеляційного суду надійшов відзив на заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” щодо заперечень про ухвалення додаткового судового рішення для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи № 921/708/20, у якому Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) просить відмовити в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підстав неспівмірності заявлених витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та надмірно великою сумою заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В судове засідання 03.11.2021 представники учасників справи не з'явились, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу ч. 4 ст. 244 ГПК України апеляційний господарський суд ухвалив розглядати заяву за їх відсутності.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної заяви судом. Ухвала суду від 30.09.2021 про призначення заяви до розгляду на 20.10.2021 та ухвала суду від 20.10.2021 про відкладення розгляду заяви на 03.11.2021 скеровувалися на офіційні електронні адреси та поштові адреси учасників справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в заяві доводи, перевіривши докази долучені до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1)встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з'ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2)встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3)визначити чи пов'язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4)встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5)перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 ГПК України, (6)з'ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7)на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.
Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст. 169 ГПК України.
Тобто з вказаних норм вбачається, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може бути заявлена в усній або письмовій формі до закінчення судових дебатів, які в силу ч. 1 ст. 219 ГПК України вважаються завершеними до моменту виходу суду до нарадчої кімнати. При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявлено у апеляційній скарзі, яка надійшла до суду 07.06.2021 до закінчення судових дебатів. Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, а також докази на її підтвердження, скеровані до суду 30.09.2021 (що підтверджується відміткою відділення Укрпошти), а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021), а тому суд доходить до висновку про наявність підстав для розгляду вказаного клопотання.
Від Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому останній посилається на необґрунтованість та надмірність заявлених витрат і просить відмовити стягувачу в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
За приписами частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що:
1) у апеляційній скарзі за № 10-1/05 від 10.05.2021 (вх. № 01-05/1953/21 від 07.06.2021) товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомило суд, що понесення останнім судових витрат позивача за надання правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також, що докази які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення апеляційним господарським судом постанови.
2) у заяві про стягнення витрат на правову допомогу за № 30-8/09 від 30.09.2021 позивач зазначив, що в суді апеляційної інстанції ним понесено витрати на правову допомогу у розмірі 7 600,00 грн.
В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:
1) договір №07-05-2021/4 від 07.05.2021 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець), відповідно до умов якого правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2 договору). Сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 490,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) при підготовці матеріалів відповідно до п. 1.1 договору (п. 3.1. договору).
2) акт приймання-передання документів від 07.05.2021
3) акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.09.2021 на суму 7600,00 грн
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 3.44.-3.50 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується апеляційним господарським судом.
Розглядаючи заяву адвоката Грищенко О.М. як представника стягувача про компенсацію понесених ним витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №905/716/20).
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Судом встановлено, що адвокат Грищенко О.М. надав клієнту такі послуги з захисту інтересів ТОВ "Компанія "Ніко - Тайс" на стадії апеляційного провадження:
зустріч із замовником з метою з'ясування обставин справи № 921/708/20 в призмі існування та допущення Зборівським ВДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції та Господарським судом Тернопільської області порушення прав замовника (стягувача) (1 год.);
організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту апеляційної скарги та наповнення її правовим змістом, належним обгрунтуванням правомірності доводів/посилань апеляційної скарги, а також подання до Західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги (6 год.);
участь у судовому засіданні 29.09.2021 у справі № 921/708/20, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, із врахуванням затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання - 1 200,00 грн.
гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 договору №07-05-2021/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.05.2021 у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення - 2 270,00 грн., так званий «гонорар успіху».
Загальна вартість вказаних послуг складає 7 600,00 грн.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, в тому числі є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
5) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Грищенко О.М. був представником стягувача в суді апеляційної інстанції, - підготував апеляційну скаргу (вх. № 01-05/1953/21 від 07.06.2021) (т. 3 а.с. 2-18), про яку зазначено в акті здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2021, брав участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 29.09.2021 (протокол судового засідання від 29.09.2021).
При цьому з матеріалів справи також вбачається, що адвокатом стягувача - Грищенком О.М. - підготовлено апеляційну скаргу за № 10-1/05 від 10.05.2021 загальним обсягом 17 сторінок (т. 3 а.с. 2 - 18) та взято участь у розгляді справи № 921/708/20 у суді апеляційної інстанції шляхом відвідування судового засідання, призначеного на 29.09.2021 (т. 3 а.с. 119 - 122).
Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та детальний опис наданих позивачу адвокатом Грищенком О.М. послуг, а також докази на підтвердження обгрунтуваття цих витрат, апеляційний суд вважає, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та обсягу часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Так, написання апеляційної скарги обсягом 17 сторінок, на який адвокатом було потрачено 6 год. 00 хв., що пропорційно сумі в 3 540,00 грн, не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що доводи апеляційної скарги містять здебільшого цитування норм права.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що апеляційний суд вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 3.44.-3.50 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується апеляційним господарським судом.
Час участі та розмір відшкодування в сумі 1 200,00 грн. (більше години витраченого часу адвоката) за участь адвоката ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду, призначеного на 29.09.2021, зазначений в акті здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2021, відповідає реальному часу проведення судового засідання у Західному апеляційному господарському суді.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, апеляційний господарський суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу щодо участі адвоката ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду 29.09.2021 на 50 % від попередньо заявленої суми у розмірі 1200,00 грн..
Обговорюючи питання розміру витрат на оплату послуг адвоката, апеляційним судом враховано перелік виконаних робіт (наданих послуг); розумний час, витрачениий адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, в тому числі надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід; складення скарги, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів в суді.
Перелічені в акті виконаних робіт: процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт, підготовка тексту апеляційної скарги та наповнення її правовим змістом, належним обгрунтуванням правомірності доводів/посилань апеляційної скарги, які розцінюються судом як одна дія із складенння апеляційної скарги вих. №10-1/05 від 10 травня 2021 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2021 відповідно дає суду прийти до висновку про завищений об'єм послуг адвоката, а звідси і про підстави зменшння стягнення судових витрат.
Враховуючи те, що здійснення пошуку, аналізу та дослідження судової практики, в тому числі Європейського суду з прав людини, застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Конституційного Суду України як джерела права (1 год.), а також здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями охоплюються однією і тією ж дією - аналіз та дослідження судової практики,- дає суду прийти до висновку про також завищений об'єм послуг адвоката, а звідси і про підстави зменшння стягнення судових витрат.
Відповідно до пункту 3.8. договору сторони погодили та визначили, що розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сторони в договорі про надання правової допомоги погодили, що винагорода адвоката за надання правової допомоги відбувається у формі як «основного гонорару», так і «додаткового гонорару», так званого «гонорару успіху».
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
У теорії «гонорар успіху» - це договірна форма оплати юридичних послуг (роботи адвоката), яка здійснюється лише у випадку отримання адвокатом певного правового результату передбаченого договором про надання правової допомоги з клієнтом. З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінює їх необхідність і розумність.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають також складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
З врахуванням цих критерієв та ще і тих обставин, що скарга задоволена частково, гонорар успіху в розмірі - 2 270,00 грн. є значно завищеним та підлягає зменшеню до суми 500,00 грн.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, вирішено виключну правову проблему щодо можливості віднесення до судових витрат додаткового гонорару, передбаченого договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто, так званого гонорару успіху.
Керуючись частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує наведений правовий висновок під час розгляду даної справи.
Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За змістом постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” за № 10-1/05 від 10.05.2021 задоволено частково. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” вих. № 27-3/03 від 27.03.2021 задоволено частково. Стягнуто із Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ТОВ судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
З врахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, оцінки виконаних адвокатом робіт, їх об'ємом та часом витраченим ним, суд приходить до висновку щодо зменшення його розміру в цілому до 1 500,00 тис. грн., що є співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та оцінкою складності надання правової допомоги.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
ГПК України визначено роль суду як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Заперечення, висловлені в заяві Зборівського РВ ДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ щодо відсутності підстав на відшкодування судових витрат у вигляді правничої допомоги, суд оцінює з врахуванням того, що заявником не надано жодних доказів на спростування обставин їх понесення другою стороною, окрім того доказів на підтвердення своїх аргументів щодо відмови в повному обсягу цих витрат.
Обговорюючи зменшення розміру їх понесення, суд користується своїм правом на зменшення з наведенням мотивів такого зменшення.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі N 915/237/18, від 24.10.2019 у справі N 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі N 904/3583/19).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З цих підстав, апеляційний суд, частково зменшив розмір гонорару адвоката Грищенка О.М., що підлягає стягненню із Зборівського РВ ДВС Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції, м. Івано-Франківськ з суми 7 600,00 грн. до 1 500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” за № 30-8/09 від 30.09.2021 - задоволити частково.
Стягнути із Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (47201, Тернопільська область, місто Зборів, вулиця Богдана Хмельницького, 54, код ЄДРПОУ 34285391) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” (03187, м. Київ, проспект Академіка Заболотного, 38 офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот гривень).
У решті в задоволенні заяви відмовити.
Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: С.М. Бойко
Судді: Т.Б. Бонк
О.І. Матущак