ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17668/21
провадження № 2-о/753/533/21
про залишення позовної заяви без руху
"13" вересня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу (в цивільному шлюбу) у період з 2007 року по 25.01.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказану заяву необхідно залишити без руху за таких підстав.
Розгляд справ в порядку окремого провадження унормовано в розділі 4 ЦПК України (ст.ст.293 -350-8 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Вивченням матеріалів заяви встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частина 1 ст.318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Відповідно до абзацу першого п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення судом певного факту в порядку непозовного провадження можливо лише тоді, коли це не призведе до виникнення спору про право, тобто коли цей факт не торкнеться прав інших осіб.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Як свідчить зміст позовної зави, заінтересованими особами заявником вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак заява не містить обгрунтування щодо необхідності залучення вказаних осіб до участі у справі, зокрема, не вказано ким приходяться вказані особи заявнику та в чому полягає їх заінтересованість у розгляді справи.
Так, згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, інші спадкоємці.
Верховний Суд України у своєму Листі від 1 січня 2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Заінтересованими особами залежно від мети встановлення факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Як встановлено судом, заявником не визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, рішення у справі щодо яких може вплинути на їх права та обов'язки шляхом його реалізації (зокрема інші особи, які теж є спадкоємцями), та не зазначено їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме: зазначення у заяві мети, з якою заявник просить встановити цей юридичний факт; обгрунтування щодо залучення вказаних у заяві осіб до участі у справі, зокрема, ким приходяться вказані особи заявнику та в чому полягає їх заінтересованість у розгляді справи; зазначення відомостей про спадкоємців померлої ОСОБА_4 ; подання у виляді письмової заяви підтвердження про те, що заявником не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; в залежності від кількості заінтересованих осіб поданя копії заяви в кількості екземплярів для вручення кожній із заінтересованих осіб.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Якусик О.В.