Справа № 752/23155/21
Провадження №: 3/752/10307/21
11 листопада 2021 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 22.08.2021 о 08 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Антоновича, 50, керував автомобілем «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 21.08.2021 відпочивав у закладі, вживав алкоголь, зранку 22.08.2021 приїхала дівчина та перепаркувала його авто на парковку магазину «Мегамаркет». У той час, коли приїхали працівники поліції, автомобіль вже був припаркований. Підтвердив, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте транспортним засобом не керував.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Патюк С.О. у судовому засіданні просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказала, на порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння. Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення був складений працівниками поліції 22.08.2021, при цьому висновок щодо результатів медичного огляду №004826 заповнено 25 серпня 2021 року. При проведенні огляду не залучено свідків. Огляд проводився у медичному закладі невідомою особою. У матеріалах справи відсутнє направлення для проведення огляду. У протоколі не правильно зазначено час і місце вчинення адміністративного правопорушення. Відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 135829 від 22.08.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, огяд проводився у лікаря нарколога; рапорт інспектора поліції, відповідно до якого 22 серпня 2021 року на вул. Антоновича, 43 було помічено автомобіль «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого не користувався ременями безпеки, після зупинки вказаного автомобіля встановлено, що за кермом знаходився ОСОБА_1 , під час спілкування з ним виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітке мовлення; висновок лікаря нарколога ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду № 004826, 22 серпня 2021 року о 09:20 ОСОБА_1 пройшов огляд, за результатми чого виявлено перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння - 2.88% етанолу в сечі; пояснення ОСОБА_1 та захисника Патюк С.О., які вони надали у судовому засіданні, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд вважає їх достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт перебування у стані алкогольного сп'яніння 22.08.2021. Також про перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння свідчить висновок лікаря нарколога, складений 25.08.2021 на підставі акту медичного огляду № 004826 від 22.08.2021. З відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що після проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 було повідомлено про результати огляду, після чого складено протокол про адміністративне правопорушення. Підстав вважати, що огляд ОСОБА_1 у закладі хорони здоров'я було проведено неуповноваженою особою і висновок за результатми такого огляду є недопустимим доказом, суд не вбачає.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом суд оцінює як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності. Ці доводи спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема даними рапорту поліцейського щодо обставин зупинки транспортного засобу, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, що після зупинки ОСОБА_1 перебував в автомобілі на місці водія з увімкненим двигуном. При цьому, інших осіб, які могли би керувати автомобілем біля ОСОБА_1 не було. Крім цього, під час проходження у закладі охорони здоров'я медичного огляду та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
Обґрунтованих сумнівів у тому, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння за обставин, зазначених у протоколі, у суду не виникло.
Доводи сторони захисту про неправльне зазначення у протоколі часу вчинення адміністративного правопорушення, про відсутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд, а також про те, що рапорт та протокол про адміністративне правопорушення складено різними посадовими особами, не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман