Справа № 462/8043/21
провадження 1-кс/462/2024/21
12 листопада 2021 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021141390000313 від 02.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме автомобіль марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який зареєстрований на ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що 01.11.2021 року близько 17.20 год. на вул. Яворницького, 9А у м. Львові відбулася ДТП - наїзд автомобіля марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та пішохода ОСОБА_7 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження, а автомобіль зазнав технічних пошкоджень.Наведені відомості внесено в ЄРДР за №12021141390000313, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Під час огляду місця події 01.11.2021 року виявлено та вилучено зазначений автомобіль, який в подальшому відповідно до ч.1 ст.98 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021141390000313.Оскільки автомобіль є речовим доказом, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, в результаті проведення експертного дослідження цього транспортного засобу будуть отримані дані, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому просить накласти арешт на це майно. Крім цього просить поновити строк для звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого, з огляду на вимоги ч.1 ст.172 КПК України і приймаючи до уваги підставне прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні.
Також дане клопотання можливо розглянути за відсутності володільця майна ОСОБА_6 , яка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить телефонограма, в судове засідання не з?явилася, однак подала заяву про розгляд клопотання у її відсутності.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження №12021141390000313, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №12021141390000313, 02.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.286 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.11.2021 року близько 17.20 год. на вул. Яворницького, 9а у м. Львові, відбулася ДТП (наїзд на пішохода) за участю автомобіля марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та пішохода ОСОБА_7 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, а транспортний засіб зазнав технічних ушкоджень.
01.11.2021 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено автомобіль марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , та доставлено на спецмайданчик, що за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.
Частиною 2 ст.168 КПК України визначено, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Відповідно до вимог ч. 5, 7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор має право вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч.1 ст.167, ч.5 ст.171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій статті 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що таке подано 09.11.2021 року, тобто з пропущеним строком, визначеним ч.5 ст.171 КПК України.
Разом з тим, 04.11.2021 року слідчий ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звертався до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , однак ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.11.2021 року клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, яке отримано останнім 08.11.2021 року. 09.11.2021 року слідчий ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 вдруге звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вищевказаного майна.
З огляду на те, що процесуальний строк, визначений КПК України для звернення слідчого з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пропущено з поважних причин, при цьому, слідчим порушено питання про поновлення пропущеного строку, то слідчий суддя в силу положень ст. 117 КПК України вважає за необхідне поновити такий строк.
Стаття 167 КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене при обшуку майно. Так, згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначений перелік критеріїв є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Тому, зважаючи на положення ст.ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Інші речі під час огляду не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення під час огляду речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч.2 ст.167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч.2 ст.170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч.2 ст.167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які булизнаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із постанови слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 02.11.2021 року автомобіль на який просить накласти арешт слідчий, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12021141390000313.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.167 КПК України.
Таким чином, з огляду на положення ч.2 ст.167, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як встановлено, вилучений під час огляду місця події 01.11.2021 року у ОСОБА_6 автомобіль має статус тимчасово вилученого майна та є речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди та інші відомості, які можуть бути використаними, як доказ.
Отже, слідчий у клопотанні мав право ставити питання про накладення арешту на вказаний автомобіль, з тих підстав, що це майно відповідає критеріям, вказаним у ч.2 ст.167, 98 КПК України, тобто з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України.
Слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на автомобіль порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучений в ході огляду транспортний засіб може бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що автомобіль марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тому суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з метою збереження речового доказу, недопущення його відчуження, втрати, знищення, зміни або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Поновити слідчому ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Клопотання слідчого ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події від 01.11.2021 року, а саме: автомобіль марки «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_6 , шляхом заборони користування, розпорядження цим майном та проведення з таким обліково-реєстраційних операцій.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя /підпис/
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1