Справа № 462/5035/21
(заочне)
04 листопада 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Борисюк В.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
встановив:
Позивач через свого представника 20.07.2021 року звернувся в Залізничний районний суд м. Львова із позовом, в якому, зменшивши 04.11.2020 року розмір позовних вимог, просить стягнути із ОСОБА_3 подвійний розмір завдатку за договором купівлі-продажу товару у розмірі 900 дол. США.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.12.2020 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого ОСОБА_3 взяв у нього завдаток у розмірі 2000 дол. США та зобов'язався протягом 14 робочих днів привезти товар - рукавиці чорні нітрилові в кількості 160 упаковок (100 шт/1 упаковка), про що надав письмову розписку. Станом на 14.11.2021 року ОСОБА_3 повернув йому частину завдатку у розмірі 1550 дол. США, а тому просить стягнути 450 дол. США залишку завдатку та додаткову суму в розміру залишку завдатку - 450 дол. США на підставі ч.2 ст.571 ЦК України, а всього - 900 дол. США.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні позов, із врауванням зменшення розміру позовних вимог підтримала, посилаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, відзиву, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав і про причини своєї неявки суд не повідомив.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 від ОСОБА_2 отримав завдаток у розмірі 2000 дол. США та зобов?язався протягом 14 робочих днів привезти рукавиці чорні нітрилові 100 шт/упаовці у кількості 160 упаковок. У разі невчасного доставлення товару ОСОБА_3 зобов'язався повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 2000 дол. США, що підтверджується розпискою від 14.12.2020 року (а.с.5)
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 711/5065/15-ц від 17 червня 2021 року.
Таким чином, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.
Однак, як встановлено судом, договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати передані кошти завдатком.
Враховуючи наведене, як встановлено судом та доведено зібраними по справі доказами, відповідач порушив взяті на себе, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 450 дол. США, в якості повернення залишку суми авансу.
Згідно вимог статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті,сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Офіційний курс національного банку України станом на 04.11.2021 року становить 26,24 грн. за 1 дол. США.
За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Оскільки позивачем було сплачено 1 відсоток від ціни позову, а саме від 108920 грн., що складає 1089, 21 грн., проте в подальшому 11.11.2021 року було зменшено розмір позовної вимоги до 23616 грн., то на виконання вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивачу ОСОБА_2 слід повернути 181, 20 грн. надміру сплаченого судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги частково, відповідно до положень ст.141 ЦПК України та вказаного роз'яснення, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908 грн. розділяється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, із відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 454 (50 % від 908 грн.) грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 450 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення суду еквівалентно 11808 грн.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 454 грн. сплаченого судового збору.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м.Львова (код ЄДРПОУ 38007594, що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Виговського, 34) повернути ОСОБА_2 181,20 грн. сплаченого згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» 0.0.2203675658.1 від 20.07.2021 року судового збору, у зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 , громадянин Туреччини), місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений 09 листопада 2021 року.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний