№ 336/8330/21
пр. № 2/336/5231/2021
15 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (без їх виклику) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію,
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію у розмірі 3822,12 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 2270,00 грн.
В позові зазначає, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , але обов'язки по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв'язку з чим виник борг у сумі 3822,12 грн. за період з 01.08.2017 по 01.01.2019.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін (без їх виклику) за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі від 11.10.2021 та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою за адресою, яка зазначена у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Заяви та клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходили.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.ст.79,80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як установлено ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що позивачем за адресою АДРЕСА_1 , надаються послуги з електропостачання, а відповідач водночас є споживачем наданих послуг та користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 про користування електроенергією, однак обов'язки по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 3822,12 грн. за період з 01.08.2017 по 01.01.2019.
Згідно довідки щодо детального стану розрахунків за спожиту електроенергію за період з 01.08.2017 по 01.01.2019 відповідачем було спожито 3681 кВт. год., вартістю 3822,12 грн. До теперішнього часу зазначена сума відповідачем не сплачена.
Відповідно Витягу з реєстру територіальної громади м.Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, який зроблений на запит суду, відповідач по справі зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.12). Між тим, позивач зазначає, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та користується електроенергією, яка поставляється в цей будинок.
Жодних доказів того, що відповідач проживала за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.08.2017 по 01.01.2019 матеріали справи не містять. Так само суду не надано позивачем інформацію і про власника житлового приміщення, послуги до якого були надані позивачем. Клопотань про витребування цієї інформації позивач не заявляв.
З наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 проживає за згаданою вище адресою або є власником нерухомості, і, відповідно, користується (є споживачем) послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго», а тому її причетність до боргу за електроенергію, яка виникла за період з 01.08.2017 по 01.01.2019 за вказаною адресою, не доведено, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Надана позивачем довідка щодо детального стану розрахунків за спожиту електроенергію за адресою АДРЕСА_1 , за осбистим рахунком № НОМЕР_1 та комп'ютерна роздруківка по особистому рахунку № НОМЕР_1 , які використовується ПАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с.6-9), як доказ договірних відносин між сторонами, суд оцінює критично, оскільки згаданий доказ не відповідає вимогам ЦПК України, які визначені для письмових та електронних доказів (ст.95, 100 ЦПК України), а тому, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Суддя: П.В.Зарютін