ЄУН 337/2518/21
1-кп/337/251/2021
16 листопада 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.03.2021р. за №120210870000156, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. м.Запоріжжя, громадянина України, освіта повна середня, неодружений, не працює, раніше судимого: 1) 19.01.2021р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.185, ст.75,76 КК України до 1 року обмеження волі з випробувальним терміном 1 рік, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
20.03.2021р. приблизно о 16.40год. ОСОБА_4 , знаходячись у парку «Ювілейний» по пр.Ювілейний м.Запоріжжя, познайомився з раніше невідомим йому ОСОБА_6 .
Того ж дня, приблизно о 17:40год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 направились в бік будинку № 26 вул. Новгородська м.Запоріжжя.
Знаходячись біля будинку №26 вул.Новгородська в м.Запоріжжі, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав з правої кишені куртки ОСОБА_6 мобільний телефон «HUAWEI NOVA 5», вартістю 9999,00грн., в пластиковому чохлі, вартістю 299,00грн., з сім-картками мобільних операторів «Київстар» та «Водафон», які цінності для потерпілого не представляють.
На вимогу потерпілого ОСОБА_6 повернути йому належне майно, ОСОБА_4 не відреагував та втік з місця злочину, заволодівши викраденим майном та отримавши його у своє повне розпорядження, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 10 299,00грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що в зазначений день та час він дійсно знаходився в парку «Ювілейний» із двома дівчинами. Біля 16.00год вони познайомились з потерпілим ОСОБА_6 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння і попросив у нього підпалити цигарку. Вони спілкувались, а потім усі разом пішли в бік вул.Новгородської на зупинку громадського транспорту. По дорозі вони зупинились біля магазину АТБ, потерпілий дістав мобільний телефон і дзвонив комусь. В цей момент у нього виник умисел на викрадення цього телефону. Далі, коли вони йшли, він побачив телефон в кармані куртки потерпілого, карман був відчинений. Він йшов справа від потерпілого. В якийсь момент дістав телефон з карману потерпілого і побіг з ним в бік вул.Гудименко. Він чув як потерпілий кричав йому повернути телефон, він не відреагував. За ним потерпілий не біг, оскільки був стані сп'яніння. З вул. ОСОБА_7 він поїхав в центр міста. Сім-карту з телефону викинув. Телефон продав своєму знайомому за 1500,00грн. Гроші витратив на власні потреби. Злочин вчинив через тяжкий матеріальний стан. На той час не працював, вчився в школі, живе з матір'ю та бабусею. В скоєному щиро кається, вибачився перед потерпілим. Просить суворо не карати, застосувати при призначенні покарання ст.69 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в зазначений день та час він познайомився в парку «Ювілений» з хлопцем ОСОБА_8 і з ним були дві дівчини. Вони спілкувались, потім разом пішли в бік вул.Новгородської. У нього був мобільний телефон «HUAWEI NOVA 5» в кармані шкіряної куртки. Можливо під час спілкування він діставав телефон. Коли вони йшли в районі будинку АДРЕСА_2 , хлопець заліз до карману його куртки, витяг телефон і побіг. Все це відбулось протягом декількох секунд. Він відразу відчув це і побачив, став кричати вслід хлопцю, щоб повернув телефон, але той втік. За ним він не побіг, бо був в стані алкогольного сп'яніння. Дівчата, які були з хлопцем, також побігли за нім, але він не знає, зрозуміли вони, що сталось чи ні. Телефон йому потім повернули. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає. Просить суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення - тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічний злочин, судимость в установленному законом порядку не знята та не погашена, злочин в межах даного провадження вчинив в період випробувального строку, призначеного попереднім вироком суду, достовірних відомостей про офіційне працевлаштування та стабільних джерел доходу суду не надано, не одружений, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, має постійне місце мешкання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
На підставі викладеного, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати в мінімальному розмірі санкції ч.2 ст.186 КК України.
При цьому, підстав для застосування ст.69 КК України, про що просить сторона захисту, суд не знаходить, оскільки на підтвердження наявності відповідних для цього обставин, сторона захисту не надала жодних належних та допустимих доказів і таких обставин судом не встановлено.
Крім того, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити на підставі ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком суду, невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2021р., який набрав законної сили 15.09.2021р. , і призначене покарання ОСОБА_4 повинен відбувати реально.
При цьому, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не знаходить.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19.01.2021р. та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 1(один) місяць.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.
Речові докази: 1) коробку з-під мобільного телефону «HUAWEI NOVA 5», товарний чек та мобільний телефон «HUAWEI NOVA 5», які передані потерпілому ОСОБА_6 , - залишити йому за належністю.
Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
16.11.2021