Дата документу 15.11.2021
Справа № 937/9960/21
Провадження № 2о/937/873/21
15 листопада 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою до суду про встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 17.11.1999 року його батько був документований паспортом громадянина України, виданий ОСОБА_2 . 29.03.2003 року батько уклав шлюб з ОСОБА_4 . Дружина прізвище не змінювала після реєстрації шлюбу. 13.03.2018 року ОСОБА_4 зробила заповіт на все своє майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. При складанні заповіту в його тексті вказано «заповідаю сину чоловіка ОСОБА_1 , 1979р.н., який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті заповідача цей заповіт не скасовувався та не перезаповідався. В установлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав. 18 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чупрун Т.А. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки в нього з батьком різні прізвища та є необхідність в підтвердженні факту родинних відносин. Встановлення факту родинних відносин із батьком ОСОБА_2 необхідне для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Тому він просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заявник в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява до суду про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо позовних вимог не надано.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Мелітополя, актовий запис № 1825 (а.с.7).
Так 17 листопада 1999 року батько заявника був документований паспортом громадянина
України серії НОМЕР_2 виданий ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 Мелітопольським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.8).
29 березня 2003 року батько заявника ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 виданим Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізькій області, актовий запис № 17 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління, актовий запис № 952 (а.с.11).
Так за життя ОСОБА_4 зробила заповіт від 13 березня 2018 року посвідчений секретарем виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Меркуловою В.І., який зареєстровано в реєстрі за № 43, згідно якого все своє майно заповідає сину чоловіка ОСОБА_1 , 1979 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті заповідача цей заповіт не скасовувався та не перезаповідався, що підтверджено секретарем Костянтинівської сільської ради Онищенко Л.А. 25.05.2021 року (а.с.10).
Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.1 ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом з постанови приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чупрун Т.А. №529/01-16 від 18.10.2021 року, заявнику ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме оформленні спадщини за заповітом, оскільки у поданих документах не співпадає прізвище чоловіка спадкодавця « ОСОБА_1 » з прізвищем спадкоємця « ОСОБА_1 », а тому не має можливості встановити родинні відносини та у зв'язку з цим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
У відповідності до глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого 22.02.2012 року № 282/20595, п.п. 5.16 пункту 5, нотаріус при оформленні свідоцтва про право на спадщину «за бажанням спадкоємців зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом».
На підставі вищевикладеного судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 батьком вказано « ОСОБА_2 ».
Згідно долучених до справи документів, а саме: паспорта громадянина
України серії НОМЕР_2 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , батько заявника має наступні П.І.Б., а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно п. 4.2, Глава 10, Розділ 2, «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затверджений та зареєстрований Міністерством юстиції України від 22.02.2012р.: «Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.»
Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Згідно п.7 постанови ПВСУ N5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину та належного оформлення права власності на спадкове майно, той факт що заявник не може підтвердити свої родинні стосунки із батьком через невідповідність між написанням їх прізвищ, а саме « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 », і про даний факт заявнику стало відомо лише при зверненні до нотаріуса, заінтересована особа, проти задоволення заяви не заперечує, тому суд вважає що заява підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263-265, 273, 294, 315 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко