08.11.2021
Провадження № 2-а/331/6/2021
Справа № 331/7674/16-а
08 листопада 2021 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Антоненко М.В.., при секретарі Федорової К.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог просила суд поновити їй строк звернення до суду, постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабанова Р.В. № 149 від 21.10.2016 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КупАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою відповідача її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень. Позивачка вважає вказану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав: відповідачем було проігноровано ту обставину, що будівля магазину їй не належить і вона не наділена повноваженнями щодо її знесення; бажання відповідача домогтися знесення магазину пояснюється специфікою його відносин з її сусідами ТОВ «Будівельник», за скаргами якого майже рік тривають перевірки; відповідач ОСОБА_2 , незважаючи на дію мораторія, встановленого Законом № 71-VIII, організовував та проводив перевірки тричі за 2016 року, тобто всі документи складені за результатами незаконної перевірки є нікчемними; позивачка була позбавлена можливості ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення, не була повідомлена про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; відповідачем пропущено двохмісячний строк встановлений ч.1 ст. 38 КУпАП застосування до неї адміністративного стягнення.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Яма Д.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача Іванченко Т.О. позов не визнала, вказавши, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача , приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
12.02.2016 року заступником Департаменту ДАБІ у Запорізькій області винесено направлення для проведення позапланової перевірки № 59 головному інспектору будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черенок Р.В. для здійснення позапланової перевірки на «будівля торгівельного призначення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та перевірки виконання вимог припису від 12.01.2016 року № 2 (а.с.61) .
23.02.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черенок Р.В. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм , державних стандартів і правил. Зазначеним актом встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги припису від 12.01.2016 року № 2 не виконано, а саме виявлене порушення не усунуто, об'єкт (будівля торгівельного призначення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (ІІІ категорія складності) ) не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, що є порушенням п.3 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою КМУ № 533 від 23 травня 2011 року (а.с.62-63).
За результатами вказаної позапланової перевірки 23.02.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черенок Р.В. винесено припис № 18 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень, вимагалося привести замовника будівництва об'єкта (будівля торгівельного призначення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (ІІІ категорія складності) ) ОСОБА_1 зазначений об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом знесення до 23 червня 2016 року (а.с.64-65).
Крім того, судом встановлено, що постановою від 04.03.2016 року по справі про адміністративне правопорушення за невиконання ОСОБА_1 вимог припису № 2 від 12.01.2016 року , на позивача накладене адміністративне стягнення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень (а.с.72-73) .
Зазначений штраф було сплачено ОСОБА_1 26 вересня 2016 року , що підтверджується квитанцією № 134587 (а.с.78) .
23.06.2016 року відповідачем було винесено направлення для проведення позапланової перевірки № 364 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті «будівництво споруди торгівельного призначення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та звернення ТОВ «Будівельник» від 17.11.2015 року № 02/17. Строк дії направлення встановлений 03.10. по 07.10.2016 року (а.с.80).
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм , державних стандартів і правил від 07.10.2016 року підтверджено встановлення факту невиконання ОСОБА_1 вимог припису від 23.02.2016 року № 18 (а.с.81).
За даним фактом відповідачем відносно ОСОБА_1 07.10.2016 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП. В протолі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису та надання пояснень відмовилася (а.с.83-85).
Акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2016 року та повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення були отримані ОСОБА_1 13.10.2016 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.92).
Постановою відповідача від 21.10.2016 року № 149 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 як замовником будівництва вимоги припису від 23.02.2016 року № 18 , а саме виявлене порушення не усунуто, об'єкт не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства , чим порушено п.3 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою КМУ № 533 від 23 травня 2011 року (а.с.15).
Копія вказаної постанови була направлена позивачу 21.10.2016 року (а.с.96).
Згідно наданих представником ОСОБА_1 пояснень, копію постанови вона отримала 07.11.2016 року, а до суду (згідно поштового конверту) звернулася 11.11.2016 року .
Згідно ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів на спростування факту отримання копії постанови ОСОБА_1 саме 07.11.2016 року, суд вважає зазначене поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови від 21.10.2016 року та з урахуванням вимог ст. 289 КУпАП, вважає за можливе поновити вказаний процесуальний строк.
Щодо правомірності оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що позивачка при обставинах, вказаних в оскаржуваній постанові, дійсно вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 188-42 КУпАП , дії відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення були правомірними, постанова винесена з врахуванням вимог ст. ст. 33-35 , 283 КУпАП , через що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягають.
При цьому, доводи представника позивача Пагулич О.М. про те, що на момент винесення постанови позивачка не була власником будівлі магазину, суд не приймає до уваги, оскільки будівля магазину за адресою: АДРЕСА_2 була відчужена нею в серпні 2016 року (а.с.37), що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто на момент винесення припису № 18 від 23.02.2016 року та станом на граничний строк його виконання 23.06.2016 року ОСОБА_1 була власником нерухомого майна, у зазначений відповідачем строк вимоги припису не виконала, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення.
Також, суд не приймає посилання представника позивача на пропуск строків притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, оскільки вказане адміністративне правопорушення було виявлене 07.10.2016 року при проведенні позапланової перевірки , направлення на проведення якої було видане 23.06.2016 року, а адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладене 21.10.2016 року, тобто строки, які встановлені ч. 1 ст. 38 КУпАП , відповідачем не були порушені.
Інші доводи позивача в частині неповідомлення її про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, незаконнність проведення позапланових перевірок, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються доказами наданими позивачем , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Відмовити у зв'язку з необґрунтованістю в задоволенні позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення.
Суддя: М.В. Антоненко