Номер провадження: 33/813/1069/21
Номер справи місцевого суду: 947/17481/21
Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А.
Доповідач Погорєлова С. О.
27.10.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., адвоката Севастьянова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні.
З вказаної постанови вбачається, що 23.05.2021 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував мопедом «Хонда», рама НОМЕР_1 по вул. Купріна в м. Одеса, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння шкірного покрову. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Не погоджуючись з постановою Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)поліцейськими не було повідомлено ОСОБА_1 про причини зупинки;
2)огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено без залучення свідків, які в даному випадку повинні були бути обов'язково;
3)судом першої інстанції не було взято до уваги заперечення ОСОБА_1 , поверхнево віднісся до розгляду справи;
4)відеозапис, який було долучено до матеріалів справи, після витребування, не може бути належним доказом, оскільки всупереч «Інструкції із застосування фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото -і кінозйомки, відеозапису» не проводився безперервно;
5)в порушення вимог ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом;
6)працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права на правову допомогу, більш того, коли ОСОБА_1 намагався подзвонити, щоб у телефонному режимі отримати кваліфіковану правову допомогу, працівники поліції постійно заважали це робити;
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Севастянова О.С., дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 008070 від 23 травня 2021 року, з якого вбачається, що 23.05.2021 року о 21:00 год. в м. Одеса по вул. Купріна, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покрову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Свідки не залучалися. До протоколу долучений відеозапис з бодікамери (1382) та 1931. ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено самим ОСОБА_1 , що він відмовляється від проходження перевірки на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він такої перевірки ніколи не проходив.
-Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 05 2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 було направлено до КНП «ООМЦМЗ» ОМР, однак огляд не проводився з підстав відмови водія.
-Відеозапис, який було витребувано з ДПП УПП в Одеській області та приєднано до матеріалів справи. З даного відеозапису вбачається, що 23.05.2021 року приблизно о 21:00 год. працівниками поліції в м. Одеса по вул. Купріна, 16 було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував мопедом «Хонда». У працівників поліції виникла підозра, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому вони запропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Також працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду, буде складено адміністративний протокол. Працівники поліції кілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що останній тривалий час не відповідав. Працівники поліції своє питання переклали на російську мову, оскільки вважали, що ОСОБА_1 не розуміє українську мову. ОСОБА_1 постійно говорив, що давайте почекаємо, зараз приїде мій друг і я пройду огляд. Поліцейські зауважили на те, що вони не можуть чекати, тому останній раз питають ОСОБА_1 про те, чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, якщо він не відповість, то це буде розцінене як відмова. Потім запропонували пройти огляд у медичному закладі. Спочатку ОСОБА_1 сказав, що може бути і поїде до закладу але про це ще треба поміркувати. Поліцейські ще раз запитали ОСОБА_1 на що останній чітко відповів, що не буде проходити огляд за допомогою приладу Драгер робити, оскільки раніше такого не робив. До медичного закладу також не поїде. Поліцейські пояснили, що будуть складати на ОСОБА_1 адміністративний протокол.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Окрім цього ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, в своїх поясненнях сам написав, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України а Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров'я.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 23.05.2021 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено без залучення свідків, які в даному випадку повинні були бути обов'язково не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що після цих змін до КУпАП з 17.03.2021 року свідки проходження огляду водієм на стан сп'яніння залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 1382 та 1931, що міститься в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 23.05.2021 року на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на пристрої Драгер та у медичному закладі відмовився, співробітник поліції роз'яснив ОСОБА_1 про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, особу сповіщено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи в суді, ОСОБА_1 надав пояснень на місці події.
Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги заперечення ОСОБА_1 , що суд поверхнево віднісся до розгляду справи також не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції дослідив наявні докази у справі, дослідив заперечення ОСОБА_1 , надав правову оцінку доказам у справі та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора поліцейського № 1382 та 1931, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що відеозапис, який було долучено до матеріалів справи, після витребування, не може бути належним доказом, оскільки всупереч «Інструкції із застосування фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото -і кінозйомки, відеозапису» не проводився безперервно, є слушними, однак такі посилання не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки відеозаписи, що містяться на диску та про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 008070 від 23.05.2021 року відносно ОСОБА_1 , достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Крім того, вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, тим самим чинення проти ОСОБА_2 провокацій, апелянт не надає до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейських до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що з відеозапису встановлено одночасну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, внаслідок чого розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту, обраний на власний розсуд, та спроба уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова