Справа №: 653/4278/17
Провадження № 2/653/41/21
іменем України
30 вересня 2021 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.
за участю секретаря Волвенко А.О.
третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Генічеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Генічеської міської ради,
22 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Генічеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Генічеської міської ради.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 (рішення Вищої ради правосуддя від 04 серпня 2020 року № 2353/0/15-20), на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 04-01/723 від 20 листопада 2020 року, справу було повторно автоматично розподілено та визначено головуючого суддю Берлімову Ю.Г.
Ухвалою Генічеського районного суду від 23 листопада 2020 року цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Берлімовою Ю.Г. та призначено судовий розгляд справи на 30 березня 2021 року.
30 березня 2021 року, судове засідання було відкладено на 04 червня 2021 року, оскільки позивач ОСОБА_2 надав суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із його хворобою на іншу дату, підтверджуючих документів щодо стану свого здоров'я позивач суду не надав.
04 червня 2021 року, судове засідання було відкладено на 20 серпня 2021 року, за заявою позивача ОСОБА_2 , який просив відкласти розгляд справи у зв'язку із його хворобою. На підтвердження стану здоров'я надав медичну довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_2 03 червня 2021 року був на прийомі у лікаря з приводу гострого ринофарінгіта, потребує амбулаторного лікування та обстеження.
Надалі, 20 серпня 2021 року судове засідання відкладено знову за заявою позивача ОСОБА_2 , який просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із необхідністю отримання правової допомоги та укладення договору із адвокатом. Судовий розгляд справи було відкладено на 02 вересня 2021 року.
02 вересня 2021 року, до суду надійшла заява ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із тим, що адвокати м.Генічеська до яких він звертався за правовою допомогою, відмовили йому прийняти участь у зазначеній справі, тому у нього виникла необхідність звернутись за правовою допомогою до адвокатів м.Херсон, але за браком часу адвокат не може приїхати до м.Генічеська та ознайомитися із матеріалами цивільної справи. Також, позивач зазначив, що він хворіє та не може прийняти участь у судовому засіданні. Документи стосовно стану здоров'я зобов'язується надати у наступне судове засідання. Судовий розгляд справи було перенесено на 30 вересня 2021 року. Причину неявки позивача в судове засідання, визано судом неповажною.
30 вересня 2021 року, позивач знову до судового засідання не з'явився, надав заяву в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку із його хворобою, та хворобою адвоката із м.Херсон. Стосовно довідки про стан здоров'я адвоката, обіцяв її надати в наступному судовому засіданні. Проте до заяви не надав документів, на підтвердження повноважень адвоката, який буде представляти його інтереси у суді. На підтвердження свого стану здоров'я надав виписку із медичної карти амбулаторного хворого, згідно якої 29 вересня 2021 року звертався до лікаря, та йому встановлено діагноз та призначено лікування.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи призначений об 11.00 годині 30 вересня 2021 року без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує, та просив у випадку повторної неявки позивача у судове засідання, залишити позов ОСОБА_2 без розгляду.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні, просила залишити позов ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку із його неявками у судові засідання.
Суд вивчивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 570/5535/17.
Так, згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі Каракуця проти України зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Разом з тим, поведінка позивача вказує на його незацікавленість у вирішенні спору та зловживанні своїми процесуальними правами, позивач своєю поведінкою лише затягує розгляд справи. Тому, суд не може розцінювати неявки позивача до судових засідань як поважні, оскільки його неявки в судові засідання мають систематичний характер.
Підстави для відкладення судового засідання, згідно ст. 223 ЦПК України також відсутні, оскільки повторна неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).
Отже, враховуючи те, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді (майже чотири роки), розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням позивача, а позивач належним чином був повідомленим про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, двічі поспіль він не з'явився у судове засідання, інтерес до розгляду зазначеної справи за вказаним позовом не проявляє, при цьому мав для цього достатній час, та мав всі передбачені процесуальним законодавством можливості для добросовісного здійснення своїх процесуальних прав та обов'язків, суд приходить до висновку про необхідність залишення вказаного позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.
При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сума сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви не повертається у випадку, якщо заява або скарга залишена без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 33 коп. поверненню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 223, 257-260, 353-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Генічеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення Генічеської міської ради - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова