Справа №: 486/1356/21 Провадження № 3/486/711/2021
08 листопада 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Матіївій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 11.08.2021 року о 14.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою.
14.08.2021 року о 08.40 год., ОСОБА_1 знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , чим порушив умови термінового заборонного припису кривдника серії АА № 111589 від 11.08.2021 року, яким встановлено до 15.15 год. 16.08.2021 року зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
У відповідності до п.3) ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п.14) ч.1 ст. 1 зазначеного Закону, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як, вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом ( посадовою особою), стгянення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом, суд вважає за необхідне, дотримуючись принципу розумної процесуальної економії, адміністративні справи: № 486/1356/21 (провадження № 3/486/711/2021) та № 486/1357/21 (провадження № 3/486/712/2021) - об'єднати в одне провадження надавши справі № 486/1356/21 (провадження № 3/486/711/2021).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився двічі - 20.10.2021 року та 08.11.2021 року, причини неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями. Окрім того, ОСОБА_1 достеменно було відомо, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього розглядатиметься в Южноукраїнському міському суді, про що є відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення справи від нього не надходило, тому суд вважає ОСОБА_1 належним чином повідомленим, що є підставою для розгляду справи у його відсутність, як передбачено ч.1 ст. 268 КУпАП.
Окрім того, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» від 01.07.2021 року, внесено зміни до ч.1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 268 КУпАП. Так, у ч.2 ст. 268 КУпАП чітко регламентовано при розгляді, яких справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, при цьому ч.1 ст. 173-2 КУпАП, із вказаного переліку виключено.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
З метою дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення визначених ст. 277 КУпАП, суд вважає за доцільне розглянути вказану справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, за наявним письмовими матеріалами.
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю підтверджується дослідженими письмовими матеріалами справи, зокрема, змістом протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАБ № 448706 від 11.08.2021 року та серії ВАБ № 750645 від 14.08.2021 року, які, згідно положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, копією термінового заборонного припису кривдника серії АА № 111589 від 11.08.2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , з яких слідує, що дійсно 11.08.2021 року між ним та потерпілою відбулась сварка, а 14.08.2021 року ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис від 11.08.2021 року встановлений терміном на 5 діб, перебуваючи за місцем проживання потерпілої.
Також судом встановлено, що 30.08.2021 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та піддавався адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту.
При накладенні стягнення, згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 39-1КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
У п.10) ч.1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
З огляду на викладене, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , системний характер його дій щодо вчинення домашнього насильства, а також відсутність усвідомлення протиправності своєї поведінки, з метою комплексного підходу до вирішення проблем насильства, суд вважає за необхідне, згідно ч.1 ст. 173-1 КУпАП та в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з направленням до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради для проходження програми для кривдників, строком на три місяці.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Справи про адміністративні правопорушення № 486/1356/21 (провадження № 3/486/711/2021) та № 486/1357/21 (провадження № 3/486/712/2021) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єднати в одне провадження та присвоїти справі спільний номер - 486/1356/21 (провадження № 3/486/711/2021).
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір розміром - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. (Судовий збір на користь держави по примусовому стягненню (аліменти і т.д: М.КИЇВ ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 37993783 Казначейство України (ел. адм. подат.) UA908999980313111256000026001 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)"00" Без деталізації за відомчою ознакою).
Направити ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 19), для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ч.8, ч.9 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ст. 390-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
Копію постанови направити ОСОБА_1 та Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 19), для виконання.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін