КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4224/21
Провадження № 2-з/488/103/21
Іменем України
12.11.2021 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Встановив:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 30295 вчинений 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, щодо стягнення з нього, ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ДІНЕРО”» заборгованості за кредитом у сумі 19398,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Разом із подачею позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 23.09.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №30295, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ДІНЕРО”» заборгованості за кредитом у сумі 19398,00 грн., та знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, виконавче провадження ВП № 67229050, до набрання рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ДІНЕРО”», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Заяву - задовольнити.
Зупинити стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 23.09.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №30295, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ДІНЕРО”» заборгованості за кредитом у сумі 19398,00 грн., та знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, виконавче провадження ВП № 67229050, до набрання рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ДІНЕРО”», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, законної сили.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Л.І. Селіщева