Справа № 487/7021/21
Провадження № 2/487/2767/21
16.11.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Лагоди А.А.,
за участю секретаря судового засідання - Довбня І.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
04.10.2021 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , який досяг повноліття, але продовжує навчання, у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дати пред'явлення позову і до припинення навчання, тобто до 02.06.2022 року, але не більше як до досягнення ОСОБА_4 23 років. Крім цього, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 22.12.2011 року було розірвано рішенням суду. Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є інвалідом 2 групи та не працює за станом здоров'я. Дитина проживає разом з ОСОБА_1 та їх дохід складається виключно з пенсії за інвалідністю позивача та стипендії сина. Посилаючись на викладене, просила про задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.10.2021 року провадження по справі було відкрито, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач до судового засідання не з'явилась. Представник позивача подав заяву, якою просив розгляд справи проводити без їхньої участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань до суду не надходило, відзив до суду не подано.
У зв'язку з неявкою відповідача та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони з 22.06.1996 року по 22.12.2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає разом з матір'ю, та знаходиться на її утриманні, що підтверджується, зокрема, довідкою про реєстрацію місця проживання особи.
Відповідно до довідки № 688/0204 від 06.09.2021 року, ОСОБА_4 є учнем Миколаївського професійного суднобудівного ліцею імені Героя Радянського Союзу В.О. Гречишникова денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2021 року по 02.06.2022 року.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №406835 від 17.03.2020 року ОСОБА_1 є інвалідом другої групи за загальним захворюванням. Інвалідність встановлено до 01.04.2022 року.
Відповідно до довідки про доходи №4522 3255 8035 1513 від 09.09.2021 року ОСОБА_1 отримала пенсію за період з 01.01.2021 року по 31.08.2021 року в розмірі 17400,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягненням дочкою, сином віку який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчатися; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином враховуючи, що ОСОБА_4 навчається, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на його утримання.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 908,00 грн., відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного.
Згідно акту виконаних робіт від 10.09.2021 року, Замовник - ОСОБА_1 підтвердила, що Виконавцем - ОСОБА_5 , їй було надано послуги, вартість яких склала 5000,00 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №21/09-3 від 10.09.2021 року ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_5 5000,00 грн.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 року справа №755/9215/15-ц.
Витрати на професійну правничу допомогу по справі були розподілені у відповідності до документально підтверджених доказів поданих представником позивача на час ухвалення судового рішення.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5000,00 грн. суд вважає, що у разі стягнення таких витрат відбудеться порушення права власності відповідача. Оскільки якщо суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не достатньо розгляне особливості справи та не встановить баланс між інтересами сторін, внаслідок цього змусить відповідача нести надмірний індивідуальних тягар. В такому випадку відбудеться порушення Статті 1 Протоколу №1 (захист власності) Європейської Конвенції з прав людини.
Оцінивши надані суду докази представником позивача про витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи, особливості справи та її складність, не прийняття участі в судовому засіданні представником позивача, суд дійшов висновку, що такий розмір витрат є неспівмірним із складністю справи та необґрунтованим, а тому їх розмір необхідно зменшити до 1500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 18, 23, 76, 279, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дати пред'явлення позову, тобто з 04.10.2021 року і до припинення навчання, тобто до 02.06.2022 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя А.А. Лагода