Провадження № 2/470/165/21
Справа № 470/474/21
11 листопада 2021 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого: судді Орлової С.Ф.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Бобка В.А., представника відповідача - адвоката Мілюченка А.Г., секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
20 серпня 2021 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідачки у якому зазначив, що остання 02.08.2018 року отримала від нього в борг 400 доларів США, зобов'язавшись сплачувати за користування коштами 10% на місяць, зі строком повернення 20 серпня 2018 року, про що склала розписку. Однак борг у встановлений строк не повернула. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачки 1864 долара США боргу за договором позики, з яких 400 доларів США основний борг та 1464 долара США - відсотки за користування позикою, нараховані з розрахунку 10% щомісяця за період з 02 серпня 2018 року по 20 серпня 2021 року, та витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.
Позивач та його представник - адвокат Бобко В.А. в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду, повідомлялась належним чином. Її представник - адвокат Мілюченко А.Г. в судове засідання з'явився, заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що відповідачка повернула позивачу отримані у борг кошти, крім цього вважав що відсотки за користування позикою нараховані за межами строку дії договору, а тому стягненню не підлягають (а.с.37-39).
Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
Судом встановлено, що 02 серпня 2018 року відповідачка склала розписку за якою вона отримала в борг від позивача 400 доларів США, які зобов'язалась повернути до 20 серпня 2018 року, зі сплатою 10 % у місяць ( а.с.27).
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. У визначений розпискою строк, а саме 20 серпня 2018 року відповідачка зобов'язання не виконала, борг позивачу не повернула, тому з неї на користь позивача підлягають стягненню 400 доларів США основного боргу. Доводи представника відповідача про повернення відповідачкою отриманої позики судом відхиляються, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами, крім цього наявність у позивача боргової розписки, є свідченням невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позивач та його представник наполягали, що позикодавець має право на отримання відсотків за користування позикою нарахованих за період з 02 серпня 2018 року по 20 серпня 2021 року. Проте суд з такими доводами не погоджується, оскільки право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу строку договору позики.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України - строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договором позики від 02 серпня 2018 року, відповідач зобов'язалася повернути грошові кошти до 20 серпня 2018 року. Таким чином сторони договору погодили строк цієї позики, який складав 18 днів. Нарахування процентів поза межами строку дії договору сторони не передбачили.
Оскільки зі спливом строку, на який була надана позика, припинилося право позивача нараховувати проценти за договором позики, відсутні правові підстави нараховувати відсотки за користування позикою після 20 серпня 2018 року.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
Таким чином проценти, які підлягають стягненню на користь позивача, мають нараховуватися за період з 03 серпня 2018 року по 20 серпня 2018 року та складають 23,23 долара США = 400 дол. США(сума боргу) х10% (розмір відсотків обумовлених договором) /31 день(кількість днів у серпні) х18 днів (строк позики).
З огляду на викладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 (чотириста) доларів США основного боргу та 23,23 долара США відсотків за користування позикою, за розпискою від 02 серпня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 206 (двісті шість) грн. 16 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача - адвокат Бобко Віктор Андрійович- адреса місця здійснення адвокатської діяльності: Соборно - Миколаївська площа, 2-а смт.Березнегувате Миколаївська область.
Відповідач - ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 17 січня 2001 року.
Представник відповідача - адвокат Мілюченко Андрій Георгійович - адреса місця здійснення адвокатської діяльності: індекс 54000, вул. Будівельників, буд. № 18 літ.В кв.63 Інгульський район, м.Миколаїв.
Суддя С. Ф. Орлова
Повне рішення суду складене 15 листопада 2021 року.