Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/742/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
11.11.2021 року. Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційні скарги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12020125310000031на вирок Олександрівського районного суду м. Кіровограда від 09 вересня 2021 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чорнолізці Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянку України, українку, маючу середню освіту, не заміжню, не працюючу, проживаючу без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідних до ст.76 КК України обов'язків.
за участі сторін кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_9 ,
- адвоката ОСОБА_8 ,
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинені за наступних обставин.
Під час допомоги ОСОБА_7 по домашньому господарству ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , так як останній має обмежені фізичні можливості, у ОСОБА_7 з корисливих мотивів виник злочинний умисел на таємне викрадення належного ОСОБА_10 майна.
З цією метою, 15.09.2019 ОСОБА_7 із приміщення сараю, на території вказаного домоволодіння, куди проникла шляхом вільного доступу, таємно викрала 5 свійських курок чорного оперення, вартістю 80,00 грн. кожна, на загальну суму 400,00 грн., з якими з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
20.09.2019, близько 12.00 год., ОСОБА_7 із приміщення сараю, на території вказаного домоволодіння, куди проникла шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала 5 свійських курок білого оперення, вартістю 80,00 грн. кожна, на загальну суму 400,00 грн., з якими з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
01.10.2019, близько 09.00 год. ОСОБА_7 із приміщення сараю, на території вказаного домоволодіння, куди проникла шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала 5 свійських курок червоного оперення, вартістю 80,00 грн. кожна, на загальну суму 400,00 грн., з якими з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 вважати засудженою: - за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт; - за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно вважати засудженою до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти обов'язки, передбачені пунктами 2,3 ч.1 ст.76 КК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинено 15 вересня 2019 року, однак санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції від 04.06.2009, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, не передбачала такий вид покарання, як обмеження волі.
- адвокат ОСОБА_8 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання в зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність. Постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 вважати засудженою: - за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; - за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно вважати засудженою до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти обов'язки, передбачені пунктами 1,2, ч.1 ст.76 КК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції від 04.06.2009, яка діяла на час вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не передбачала такий вид покарання, як обмеження волі.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та частково погодився із вимогами апеляційної скарги сторони захисту, адвоката, яка підтримала подану апеляційну скаргу та частково підтримала апеляцію прокурора, дослідивши матеріали справи, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та адвоката в частині призначеного покарання слід задовольнити, вирок суду змінити, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.185 КК України. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку належним чином перевірених судом доказах, яким надана належна оцінка.
Стосовно доводів прокурора та адвоката про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, суд вважає обґрунтованими.
Положеннями ч.ч.2,3 ст.4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і карність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльність.
Згідно ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
В редакції Закону України № 1449-VI від 04.06.2009 санкція ч.1 ст. 85 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_7 кримінального проступку 15.09.2019, не передбачала такий вид покарання, як обмеження волі.
Як вбачається із оскаржуваного вироку суд першої інстанції призначив обвинуваченій покарання за ч.1 ст.185 КК України в редакції Закону від 22.11.2018 у виді обмеження волі строком на 1 рік, тобто застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не має зворотної сили у часі та який не підлягає застосуванню.
Зазначені обставини відповідно положень статей 409, 413 КПК України є підставою для зміни судового рішення в суді апеляційної інстанції, а тому вимоги апеляційних скарг прокурора та адвоката в частині зміни виду призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України, слід задовольнити.
Будь-яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляційних скаргах не наведено, а тому колегія суддів вважає необхідним вирок суду змінити в частині призначеного покарання.
Керуючись статтями 376, 404-405, 407, 408, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , задовольнити частково.
Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженою до покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 120 годин громадських робіт;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно вважати засуджену ОСОБА_7 до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_11 Широкоряд