Іменем України
10 листопада 2021 року м. Кропивницький
справа № 391/154/20
провадження № 22-ц/4809/1584/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л,, Мурашка С.І.,
за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Компаніївська селищна рада, Загальні збори співвласників майнових паїв КДСП «ім. Урицького» в особі голови зборів ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року, у складі судді Мумиги І.М.,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Компаніївської селищної ради Кіровоградської області та загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП «ім. Урицького» в особі голови зборів ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконними дій Компаніївської селищної об'єднаної територіальної громади щодо зміни списку осіб співвласників майна реформованого КДСП ім. Урицького та включення до цього списку третіх осіб та визнання недійсним Протоколу № 1 загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького від 17.02.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є співвласником майна КДСП ім. Урицького відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
17.02.2020 відбулись збори співвласників майна, на які її не було запрошено. За результатами проведення зборів передано у власність декільком особам більшу частину майна співвласників, у тому числі і майно яке є її власністю.
Вказувала, що загальними зборами засновників у 2002 році затверджено список осіб - співвласників КДСП, за яким до списку включено 658 членів. Повноваження щодо встановлення чисельності осіб-співвласників та зміна складу цих осіб відносяться до виключних делегованих повноважень сільської ради (об'єднаної громади). Однак, старостою села було змінено список осіб - співвласників і зменшено цей список з 658 членів до 173. В подальшому старостою було включено до списку осіб які взагалі не були співвласниками майна і видано на ці особи до сотні свідоцтв. Вважає, що вказані дії сільської ради та її представника призвели до незаконного захоплення майна співвласників третіми особами.
Також зазначала, що збори співвласників правомочні за присутності 2/3 уповноважених представників, однак за протоколом зборів участь у них приймало 130 осіб, 50 з яких не є співвласниками майна, а тому рішення прийняті на зборах є незаконними.
Звертала увагу на рішення суду від 08.01.2008, з якого вбачається, що ОСОБА_5 не набула статусу голови комісії по реорганізації КДСП і не могла підписувати рішення від імені цієї комісії, які було нібито затверджено.
На думку позивача, проведення зборів власників майнових сертифікатів реорганізованого КДСП «ім. Урицького» та прийняття рішення про розподіл та виділення майна в натурі новим власникам майнових сертифікатів, яке оформлене протоколом від 17 лютого 2020 року № 1, порушують її права, як співвласника майна реорганізованого КДСП, оскільки вона не була повідомлена про проведення зазначених зборів та була позбавлена можливості прийняти в них участь. Відсутність на загальних зборах всіх власників майнових сертифікатів реорганізованого КДСП унеможливлювало прийняття співвласниками реорганізованого КДСП одностайного рішення про виділення в натурі частки його майна.
Посилаючись на зазначені обставини просила визнати незаконними дії Компанїївської селищної об'єднаної територіальної громади щодо зміни списку осіб співвласників майна реформованого КДСП «ім. Урицького» та включення до цього списку третіх осіб, та визнати недійсним Протокол №1 загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП ім.Урицького від 17 лютого 2020 року.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зробив висновок про безпідставність та недоведеність позовних вимог, обґрунтовуючи його тим, що не встановлено порушення прав позивача.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, а також обставинам справи.
Зокрема вказувала, що незаконні дії відповідачів порушили її права як власника. Відсутність на загальних зборах всіх власників майнових сертифікатів реорганізованого КДСП унеможливлювало прийняття співвласниками КДСП одностайного рішення про виділення в натурі частки його майна.
Посилаючись на Порядок «Визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення» затвердженого ПКМ України від 28 лютого 2001 року №177, зазначає, що суд в рішенні не надав оцінки Книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, яка оглядалась в судовому засіданні і з якої вбачається кількість співвласників. Старостою села, не маючи на те повноважень, було змінено список осіб - співвласників і зменшено цей список з кількості вказаній у Книзі обліку свідоцтв до 173.
Позивач зазначає, що в порушення статті 367 ЦК України, поділ відбувся без згоди всіх співвласників за рішенням зборів (частини співвласників) без врахування інтересів інших співвласників стосовно спірного майна.
Також, вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги Рекомендації, на які вона посилалась в своєму позові (затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315) і вказав, що вони носять лише рекомендований характер, проте судом не наведено жодного нормативно-правового акту, який можна застосувати, як альтернативу даним Рекомендаціям.
Позивач наголошувала на одностайності при прийнятті рішення щодо виділення в натурі частки з майна його співвласниками на загальних зборах.
Просила скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу Компаніївської селищної ради зазначено, що доводи апеляційної скарги не відповідають чинному законодавству. Посилаючись на Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, зауважує, що повноважень щодо складення списку осіб-співвласників Компаніївська селищна рада немає. Позивачем не вказано яким нормативно-правовим документом передбачені такі повноваження. Списки складаються та подаються зборами співвласників і лише на підставі цих списків видаються свідоцтва. Внесення змін та видача свідоцтва особі яка не внесена до цього списку можлива лише у випадку угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 вказувала, що доводи апеляційної скарги не відповідають змісту судового рішення. Зокрема зазначала, що законодавством не передбачено чіткої форми та порядку повідомлення про проведення Загальних зборів співвласників майнових паїв, тому повідомлення здійснювалося через засоби масової інформації: шляхом подання оголошень в газети та розміщення повідомлень на дошці оголошень, що розташована в центрі села Першотравенка. Вважає, що прибуття 130 осіб для участі у Зборах, спростовують доводи позивача про те, що її не було запрошено на Збори.
Також звертала увагу, що станом на час розгляду справи існувало (існує і на сьогоднішній день) нерозподілене майно КДСП ім. Урицького на загальну суму 1413 852 грн., при цьому вартість майнового паю ОСОБА_1 як співвласника майна становить 1730 грн., а тому суд дійшов правильного висновку, що вона не позбавлена можливості реалізувати свої права та отримати майно. З наведеного слідує, що її право не є порушеним та не підлягає судовому захисту.
Вказувала, що не погоджуючись зі списком співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького, складеним в.о. старости с. Першотравенка ОСОБА_3 , відповідно до якого станом на 14 лютого 2020 року кількість співвласників становила 173 особи, позивач не надала доказів «правильної», на її думку, кількості співвласників майнових паїв, участь яких забезпечить дотримання порядку вирішення питання щодо виділення майна.
Відповідно до змісту рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2008 року, на яке посилається позивач, кількість осіб - співвласників майнових паїв не була предметом спору і не встановлювалася як певна обставина, а лише зазначена в описовій частині рішення з посиланням на викладені в позовній заяві обставини, тому вказане рішення суду не може бути доказом, який встановлює кількісний склад співвласників майнових паїв КДСГІ ім. Урицького в 658 осіб.
Також вказала, що порядок, в якому були проведені Загальні збори 17 лютого 2020 року, узгоджується з Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року №315, а також і з положеннями Статуту КДСП ім. Урицького.
Представник відповідача окремо звертала увагу суду, що Загальні збори співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького в особі ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою та не мають жодної з ознак юридичної особи, відповідно не можуть мати статусу відповідача у судовій справі. ОСОБА_2 була обрана головою Загальних зборів в ході вирішення першого питання порядку денного Загальних зборів «Про обрання робочих органів Загальних зборів» з метою забезпечення порядку проведення зборів, вона не уповноважувалася на прийняття будь-яких рішень в інтересах співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького, і тим більше на представництво інтересів співвласників в судах чи інших органах державної влади.
Вважає, що оскільки, позивач просить визнати недійсним Протокол №1 Загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького, відповідачами мали бути зазначені особи, які приймали зазначені в протоколі рішення, тобто всі співвласники майнових паїв, які прибули для участі у зборах, у кількості 130 осіб (реєстр осіб міститься в матеріалах справи).
Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 28.03.2007 року ОСОБА_1 має право на паовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КДСП ім. Урицького с.Першотравенка Компаніївського району Кіровоградської області в розмірі 1730,00 грн. або 0,293 %. (Т. 1 а.с. 13).
Заочним рішенням від 08.01.2008 року визнано недійсним та скасовано як незаконне рішення № 3 зборів співвласників майна колишнього КДСП ім.. Урицького, які відбулися 17.03.2007 року в с. Першотравенка Компаніївського району Кіровоградської області, оскільки з 658 співвласників майна колишнього КДСП ім. Урицького були присутні на зборах лише 132 особи, тобто 20 %, а тому зборі були не правомочні приймати рішення.(Т. 1 а.с.14-15).
Як вбачається з протоколу № 1 загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького проведено 17.02.2020 року. Згідно списку, складеного Компаніївською селищною радою № 2 станом на 14.02.2020 року співвласниками майнових сертифікатів на час проведення загальних зборів співвласників майнових паїв є 173 особи. Згідно реєстру співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького, що прибули на загальні збори, присутніми на загальних зборах є 130 осіб, що становить 75,1 %, що більше як дві третини загальної кількості співвласників, в результаті чого збори є правомочними.
Загальні збори співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького проводяться за участю в.о. старости ОСОБА_3 . Головою комісії по організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування КДСП ім. Урицького ОСОБА_5 оголошено питання порядку денного загальних зборів.
Відповідно до порядку денного на загальних зборах співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького розглядалися питання про затвердження результатів інвентаризації майна пайового фонду колишнього КДСП ім. Урицького, про виділення майна співвласників майнових сертифікатів, які мають право на пайовий фонд майна КДСП ім. Урицького, згідно поданих колективних заяв від 04.12.2019 року, 13.01.2020 року та 14.02.2020 року. По третьому, четвертому та п'ятому питаннях, а саме про затвердження результатів інвентаризації та виділення майна співвласників майнових сертифікатів проголосувало «За» 130 співвласниківна загальну вартість майна, яка складає 3444634,66 грн., що становить 100 % від загальної вартості майна співвласників, що прибули на загальні збори, «проти» та «утрималось» не має. (Т. 1 а.с. 16-35).
Згідно списку, осіб, які станом на 14.02.2020 року є співвласниками майна КДСП ім. Урицького і володіють свідоцтвом на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), зазначено 173 особи. В списку осіб під номером 110 значиться прізвище позивача - « ОСОБА_1 ». (Т.1 а.с. 179-180).
Відповідно до п.п. 6.2, 6.4 Статуту колективно-дольового сільськогосподарського господарства ім. Урицького встановлено, що рішення загальних зборів/зборів уповноважених/ працівників-співвласників приймається простою або кваліфіцірованою більшістю голосів вважається правомочним при наявності 2/3 членів господарства. По рішенню членів колективу окремі питання голосуються таємно. Загальні збори скликаються не рідше одного разу в рік. Позачергові збори можуть бути скликані по вимозі правління, ревізійної комісії або не менше 2/3 членів господарства, а також по вимозі голови господарства. (Т. 2 а.с. 20-21).
Як вбачається з газети, «Кіровоградська правда» № 2 від 16.01.2020 року надруковано оголошення про проведення загальних зборів співвласників майна пайового фонду колишнього КДСП ім. Урицького 17.02.2020 року о 10:00 годині в приміщенні будинку культури, розташованого по вул. Миру в с. Першотравенка Компаніївського району Кіровоградської області . (Т.2 а.с. 61-62).
З реєстрів співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького, які прибули для участі в Загальних зборах 17.02.2020 року встановлено, що для проведення загальних зборів співвласників майна пайового фонду колишнього КДСП ім. Урицького 17.02.2020 року о 10:00 годині в приміщенні будинку культури, розташованого по вул. Миру в с. Першотравенка Компаніївського району Кіровоградської області з'явилося 130 осіб. (Т. 2 а.с. 65-79).
Згідно акту від 05.12.2019 року здійснено інвентаризацію майна фонду КДСП ім. Урицького Компаніївського району Кіровоградської області, відповідно до якого з фактичної наявності є 51 об'єкт, загальною вартістю фактичного майна 3 697 954,00 грн. (Т.2 а.с. 80-83).
З дослідженої в судовому засіданні Книги обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Урицького Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка прошита та пронумерована, встановлено, що в Книгу внесені відомості про зміну власників сертифікатів на підставі того, що співвласник помер або сертифікат проданий, подарований, загублений, втрачений, отриманий по спадщині.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача висловила заперечення проти апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Інші учасники справи, які були належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані дії Компаніївської селищної ради щодо зміни списків співвласників майна колишнього КСП та рішення загальних зборів від 17.02.2020, які викладені в протоколі №1, майнових прав позивача не порушують.
Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Згідно з вимогами статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Статуту КДСП ім. Урицького та Положення про співвласників колективно-дольового господарства, рішення загальних зборів співвласників приймаються простою більшістю голосів і вважаються правомочними при участі у зборах 2/3 членів.
Згідно списку, осіб, які станом на 14.02.2020 є співвласниками майна КДСП ім. Урицького і володіють свідоцтвом на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), зазначено 173 особи. В списку осіб під номером 110 значиться прізвище позивача - « ОСОБА_1 ». (т.1 а.с. 179-180).
Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів, на них були присутні 130 співвласників майнових паїв. Позивач у позовній заяві зазначає, що загальними зборами засновників у 2002 році затверджено список осіб-співвласників КДСП ім. Урицького, за яким до списку включено 658 членів (вказана обставина встановлена судовим рішенням від 08 січня 2008 року).
Отже, оспорювані позивачем рішення загальних зборів у вигляді протоколу від 17 лютого 2020 року було прийнято власниками майнових паїв, до яких позовні вимоги пред'явлені не були і позивач не ставила питання про їх залучення, що свідчить про неналежний суб'єктний склад цивільних процесуальних правовідносин. Крім того, вказаним протоколом зачіпаються інтереси власників паїв, які не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред'явлені не були.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, яким позивач помилково визначив Загальні збори співвласників майнових паїв КДСП ім. Урицького в особі голови зборів ОСОБА_2 .
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такі висновки встановлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша третя статті 51 ЦПК України).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов подано до Загальних зборів співвласників майнових паїв КДСП «ім. Урицького», які не є ні фізичною ні юридичною особою, тобто не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
При цьому, у суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду справи відсутня можливість залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених статтею 367 ЦПК України.
Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовом до належного відповідача, тому його право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушеним.
Вищенаведене також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 725/4244/18 (провадження № 61-7752св19).
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права у зв'язку з чим воно підлягає зміні з підстав передбачених ст.376 ЦПК України, з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2021 року.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко